[x]

УНР

 Завантажити файл
 Без медіафайлу
 Трипкод
Не піднімати тему
 До теми  До розділу
 Відповісти

>>769

Дія перша.

Київ, Педагогічний музей. Сидять Міхновський і Винниченко.

Міхновський: -Треба проголошувати незалежність!

Винниченко: -Тільки автономія!

Міхновський: -Незалежність!

Винниченко: -Автономія!

Міхновський: -Незалежність!

Винниченко: -Автономія!

За сценою чути кроки: туп-туп-туп! Заходить Єфремов.

Єфремов: -Грушевський уже їде!

Винниченко (радісно): -Грушевський прийде – порядок наведе!

Міхновський: -Треба. Проголошувати. Незалежність.

Всі: -Ану тихо, провокатор! А то Тимчасовий уряд нападе!

Міхновський: – Треба створювати власну армію!

Всі: -Неможна! Тимчасовий уряд нападе!

Міхновський (про себе): -Сцикуни!

Єфремов (вдаючи, що не почув): -Ну то що, утворимо Центральну Раду? Грушевський приїде – а у нас уже все готово!

Міхновський (єхидно): -А Тимчасовий уряд не нападе?

Винниченко: -Я з ними домовлюся! Всі разом утворюють Центральну раду. Заходить Грушевський.

Грушевський: -Я тут трохи покерую?

Всі: -Та будь ласка!

Міхновський: -А я пішов українізувати армію! (непомітно вислизає)

Відповіді: >>771

>>770

Дія друга.

Починається Всеукраїнський національний конгрес.

Делегати Конгресу: -Центральна рада, ми з тобою!

Починається Перший Всеукраїнський військовий з'їзд.

Делегати з'їзду: -Центральна рада, ми з тобою!

Грушевський: -Винниченко, у нас стільки підтримки! Негайно їдь до Петрограда і рішуче вимагай…

Міхновський (з надією): -Незалежності?

Грушевський: -…Автономії!

Міхновський: -Тьху! (знову вислизає і продовжує українізувати армію)

Відповіді: >>772

>>771

Дія третя.

Петроград, Зимовий палац. Сидять Львов і Керенський. Заходить Винниченко.

Винниченко: – Доброго дня! Можна нам трохи автономії?

Львов і Керенський: -НєтЪ!

Винниченко: -Ну, тоді вибачте! (виходить)

Львов і Керенський: -Что ето било?

Київ. Сидить Центральна рада і Грушевський. Заходить Винниченко.

Винниченко (приречено): -Нам відмовили!

Грушевський: – Ну добре, що хоч не напали! (всі схвально гудуть)

Починається Другий всеукраїнський військовий з'їзд.

Делегати з'їзду: -Центральна рада, натякаємо ще раз: ми з тобою! Нас багато і ми озброєні! Кумекаєш?

Грушевський: -А, була-не-була! (оголошує зміст Першого універсалу)

Всі: -Ураааа! Тобто славаааа! Автономія!

Грушевський: -Ух, я сьогодні такий радикальний!..

Міхновський мовчки махає рукою.

Починається Перший Всеукраїнський селянський з'їзд.

Селяни: -Центральна рада, нам би трохи земельки!..

Центральна рада: -Неначасі! Але ми подумаємо! (формує Генеральний секретаріат)

Селяни (саркастично): -Ага, ми почекаємо!

Відповіді: >>773

>>772

Дія четверта.

Заходить Керенський: -Здрастія! Я прішол дагаваріваться!

Винниченко: -Ось тут сідайте!

Керенський: -Ну што ви, братци! Какая-такая автономія? Мишебратья! Одін норот! Давайтє так: сначала Учрєдітєльноє собраніє – а потом уже автономія. Может бить.

Грушевський (до Винниченка): -Треба погоджуватися! А то Тимчасовий уряд нападе!

Винниченко розуміюче киває.

Керенський: -Вот і ладушкі! (встає і виходить)

Винниченко: -Хух! Цього разу нас просто пронесло!

Грушевський: -Добряче так пронесло…

Заходить Міхновський.

Міхновський (саркастично): -Ну що, скуштували автономії?

Винниченко: -Зате не напали!

Грушевський скликає Центральну раду.

Грушевський: -Ми домовилися з Тимчасовим урядом!

Центральна рада: -Ур… Тьху! Славааааа! (приймає Другий універсал)

Міхновський: -Когути! (непомітно вислизає)

Відповіді: >>774

>>773

Дія п'ята.

Стоять українські солдати полку імені Полуботка.

Міхновський: -Хлопці! Центральна рада якусь дурню коїть! Давайте щось із цим уже робити!

Солдати полку імені Полуботка: -Давайте! (захоплюють ключові об'єкти в Києві та перестрілюються з російськими військами)

Міхновський їде до Центральної ради.

Міхновський: -Ну все, я здійснив переворот! Проголошуємо незалежність!

Винниченко і Грушевський: -Ти що, здурів? Тимчасовий уряд же ж нападе! (відправляють полк імені Хмельницького роззброїти полк імені Полуботка)

Українська делегація їде до Петрограда.

Відповіді: >>775

>>774

Дія шоста.

Петроград, Зимовий палац. Сидить Керенський. У нього на столі телеграми з фронту, а на обличчі – кислий вигляд. Заходить українська делегація.

Українська делегація: -А де Львов?

Керенський: -Я за нєво!.. Гади нємци…

Українська делегація: -Ми тут вам деякі папери привезли…

Керенський: -Щас разбєрьомся! (українська делегація повертається до Києва)

Відповіді: >>776

>>775

Дія сьома.

Київ. Сидять Винниченко і Грушевський. На столі лежить Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату.

Винниченко: -Це миршавий клаптик паперу, але ми мусимо його прийняти до уваги.

Грушевський: -Згоден! Інакше Тимчасовий уряд нападе!

Здалеку чути голос Корнілова: -Кто тут Врємєнниє? Слазь! Кончилась ваша власть!

Чути крики і стрілянину.

Грушевський і Винниченко переглядаються: -Що це зараз було?

Починається Третій всеукраїнський військовий з'їзд.

Делегати з'їзду: -Так, Центральна рада, або роби вже що-небудь, або «караул устал!»

Грушевський (благально): -Неможна робити що-небудь, а то Тимчасовий уряд нападе!

Делегати з'їзду: -Дапашлі ви! (розходяться)

Здалеку чути голос Леніна: -Кто тут Врємєнниє? Слазь! Кончилась ваша власть!

Знову чути крики і стрілянину.

Грушевський і Винниченко переглядаються: -А це що зараз було?

Заходить Міхновський. Він задоволено потирає руки.

Міхновський: -Більшовики скинули Тимчасовий уряд! Треба негайно проголошувати незалежність!

Винниченко: -Неможна, а то Тимчасовий уряд… (зупиняється на півслові) От блін!..

Міхновський: -Ну то як?

Грушевський (рішуче): -Утворюємо Крайовий комітет охорони революції!

Міхновський: -Тьху!

Відповіді: >>777

>>776

Дія восьма.

У Києві відбуваються сутички між прихильниками більшовиків і Тимчасового уряду.

Більшовики терплять поразку.

Прихильники Тимчасового уряду: -Ну тєпєрь заживьом!

Грушевський: -Дзузьки вам! (українські війська беруть Київ під свій контроль)

Міхновський: -Невже дочекалися???

Грушевський: -Ми утворюємо Українську народну республіку!..

Міхновський: -ЄССС!

Грушевський: -…Автономну! (єхидно посміхається до Міхновського)

Міхновський: -Ну йокарний бабай же!..

Заходять більшовики.

Більшовики: -Здрастія! Ну чьо? Землю – крєстьянам, воду – матросам?

Селяни (зацікавлено): -А з цього місця, будь ласка, можна детальніше?

Заходить Скоропадський і дає більшовикам копняка. Ті з гуркотом вилітають за сцену.

Скоропадський: -Центральна рада, вашій УНР гетьман не потрібен?

Грушевський: -Не потрібен!

Скоропадський: -I'll be back! (виходить)

Міхновський задумливо дивиться йому вслід.

Більшовики тихенько вповзають назад.

Більшовики: -А давайтє в Кієвє с'єзд совєтов провєдьом?

Грушевський: -Ну давайте!

Починається Перший Всеукраїнський з'їзд рад. Більшість делегатів підтримують Центральну раду.

Грушевський: -Ну що, полегшало?

Більшовики: -Ми провєдьом свой с'єзд! С блек-джеком і шлюхамі! (тікають до Харкова)

Відповіді: >>778

>>777

Дія дев'ята.

Петроград. Сидять Ленін і Троцький.

Ленін: -Хахли ващє абагзєлі!

Троцький: -Антантє продалісь за пєчєнькі! Дідов нє уважают!

Лєнін: -Антонов, іді сюда!

Заходить Антонов.

Ленін: -Будєш тєпєрь Овсєєнко! Іді і бєз Украіни нє вазвращайся!

Червоні війська починають наступ.

Київ. Сидять Грушевський і Винниченко. З барабанним боєм зааходять більшовики.

Більшовики: -Уль-ті-ма-тум!

Грушевський: -Ну і в чому прикол?

Більшовики: -Або ви застрелитеся, або ми вас уб'ємо!

Грушевський: -Ну, на це ми піти не можемо! У нас автономія тут і взагалі…

Більшовики: -Всьо хахли, кажецца ви даігралісь! (виходять і проголошують у Харкові радянську владу)

Винниченко: -Петлюра, йди сюди!

Заходить Петлюра.

Винниченко: -Будеш головним отаманом. Розберися з тими краснопузими!

Петлюра виходить. За сценою лунає стрілянина і вибухи.

Грушевський: -Агов, Ленін! Заберіть звідси своє військо! Ми автономні і нікому не дозволимо…

Ленін: -Іхтамнєт! Ето нє ми!

Грушевський: -Ну як же нєт, якщо ось вони!

Ленін: -Нічьо нє знаю! У вас гражданская вайна!

Грушевський: -От падло!

Винниченко: -Голубович, іди сюди!

Заходить Голубович.

Винниченко: -Негайно їдь до Бреста і домовляйся з німцями!

Голубович щезає.

Винниченко: -Нічого, ми ще повоюємо!

Відповіді: >>779

>>778

Дія десята.

Грушевський: -А знаєш, Володю, схоже Міхновський таки був правий!

Винниченко: -І Тимчасовий уряд тепер уже не нападе…

Центральна рада приймає Четвертий універсал. З-за сцени чути переможний вигук Міхновського.

Заходить Петлюра: -Там під Крутами бій іде! Потрібні ще війська!

З-за сцени виглядають більшовики.

Більшовики: -Здрастія! (піднімають повстання на заводі «Арсенал»)

Петлюра: -Ну, добре… (січові стрільці придушують повстання)

На сцену вриваються більшовики. Центральна рада тікає.

Відповіді: >>780

>>779

Дія одинадцята.

Брест. За столом сидять німці, австрійці, українці та більшовики.

Більшовики: -Ми мір падпісивать нє будєм, но і ваєвать тоже нє хатім!

Німці й австрійці: -Ми нє єсть понімайт!

Українці: -Давайте ви нам піф-паф большевік, а ми вам – курка, млеко, яйкі, шнелер!

Німці й австрійці: -Гут! Карашо!

Українці (з надією): -А може ви нам ще й Галичину віддасте?

Австрійці: -Найн! Галіціянаш!

Українці: -Нє то й нє, але ж спитати можна… (підписують Брестський мир)

Більшовики: -Хахли продалісь за пічєнькі фошиздам! (розлючено виходять і проголошують Донецько-Криворізьку, Таврійську та Одеську радянські республіки)

Німці й австрійці: -Пфф! (починають наступати)

Більшовики: -Ударвспіну! (драпають)

Українські війська разом із союзниками поступово звільняють Україну від більшовиків. Центральна рада повертається до Києва.

Центральна рада: -Ну все, тепер заживемо!

Відповіді: >>781

>>780

Дія дванадцята.

Німці й австрійці: -Ей, Центральна рада! Гдє єсть курка-яйкі?

Центральна рада: -Відчепіться! Нам ніколи! (приймає Конституцію УНР)

Німці й австрійці: -Ферфлюхт!.. Скоропадський, ком!

Заходить Скоропадський. Німці й австрійці тим часом розганяють Центральну раду.

Німці й австрійці: -Центральна рада раус! Ти єсть тєпєрь гауптман, то єсть гетьман!

Скоропадський: -Ну якщо ви так просите… Я не дуже-то й хотів, але комусь же треба…

Завіса.

Далі буде.

>>782

Дія перша.

Стоять більшовики. Перед ними під червоним прапором виступає Євгенія Бош.

Євгенія Бош: -Таваріщі! Вєліка Расія, а атступать нєкуда! Смерть нємєцкім окупантам!

Голос: -Дура! Ето нє із той войни цитата!

Євгенія Бош: -Живимі ми нє сдадімся!

Другий голос: -За себя гаварі!

На сцену з-за лаштунків визирає Антонов-Овсієнко.

Антонов-Овсієнко: -Женєчка, таксі подано!

Євгенія Бош спускається з трибуни, тягнучи за собою валізу і продовжує говорити.

Євгенія Бош: -Всє на барікади, таваріщі! Віхрі враждєбниє!.. Вставай, проклятьєм закліймьонний!.. (тікає за сцену)

З протилежного боку чути постріли. Більшовики починають розбігатися. На сцену виходить двірник. Він буденно спускає червоний прапор і піднімає синьо-жовтий.

Відповіді: >>784

>>783

Дія друга.

Стоять кияни. По вулиці марширують петлюрівці.

Кияни: -А де ж німці?

Заходять німці. Вони якісь сірі та худющі, але тримаються бадьоро.

Кияни (розчаровано) –Тю!..

Німці: -Гдє тут єсть курка, яйко, млеко, сало, хлеп?

Кияни: -Он там!

Німці, ламаючи стрій, вишиковуються в довжелезну чергу і починають купувати все підряд. Заходить генерал Айхгорн. Він спочатку починає хмурити брови, але потім, махнувши рукою, сам пристроюється в чергу.

Відповіді: >>785

>>784

Дія третя.

Сидять Грушевський, Петлюра і Винниченко та пишуть Конституцію УНР. Заходить генерал Айхгорн.

Айхгонр: – Гутне морген еврібади! Нам нужно больще ам-ам!

Грушевський: -Самим їсти нема чого!

Айхгорн (розлючено): -Ферфлюхт! (виходить)

Грушевський (до Винниченка): Вова, клич сюди всіх! Треба думати, звідки молодій державі взяти грошей! А то що ж ми за держава, якщо у нас нема золотого запасу? Ще трохи – і хлопці почнуть розбігатися в різні сторони!

Винниченко (про себе): -Тю! Я й сам тоді розбіжуся в різні сторони! (вголос): А якщо ми позичимо грошей у банку?

Петлюра (іронічно): -І який же банк нам погодиться дати грошей?

Винниченко: -Є один! Але в ньому німецькі гроші!

Грушевський: -Це ж геніально! Купимо німцям їжі за їхні ж власні гроші! Дійте!

Винниченко: -Є в мене на прикметі спритні хлопці!

Відповіді: >>786

>>785

Дія четверта.

Сидить Винниченко. Заходять міністри Ткаченко, Жуковський і Голубович.

Винниченко: -Отже так, хлопці! Німці вимагають від нас більше їжі, а в нас і самих немає за що її купити! Але гроші є в банку, щоправда – вони німецькі. Негайно придумайте: як їх звідки взяти?

Міністри шушукаються.

Ткаченко: -Осипов, Красовський! Нумо ходіть сюди!

Заходять Осипов і Красовський.

Винниченко: -Гроші роздобути зможете? Ну хоч тисяч п'ятдесят!

Осипов: -Та вже якось постараємося! (переглядається із Красовським і по-змовницькому йому підморгує)

Відповіді: >>787

>>786

Дія п'ята.

Київський банк зовнішньої торгівлі. Сидить Абрам Добрий і рахує гроші. Заходять Осипов та Красовський.

Абрам Добрий: -Здгаствуйтє! Єслі вам нужни дєньгі – то іх такі нєту!

Осипов: -Мовчи, барига! Признавайся: це твої цукроварні заводи отам стоять, спекулянтська морда?

Абрам Добрий: -Ну стоять. А такі шо? А ви докажітє! Я нє багига, а потомственний двогянін і нікому ні пазволю…

Красовський непомітно підкрадається ззаду і накидає Доброму мішка на голову.

Красовський: -Ну шо, красівая, поєхалі кататься?

Абрам Добрий (здавлено): -Памагітє! То єсть хільфе!

Осипов б'є його під дих. Разом із Красовським вони сунуть Абрама Доброго на вокзал і везуть до Харкова.

Відповіді: >>788

>>787

Дія шоста.

Харків, «Гранд-готель». Сидить Абрам Добрий, прив'язаний до крісла. Над ним стоять Осипов і Красовський.

Осипов: -Отже так: підписуй оцей чек на сто тисяч – і вали звідси!

Абрам Добрий: -Какіє п'ятьдєсят тисяч? Нєт у мєня етіх двадцяті тисяч! Ну, пгєдположим, я дам вам еті десять тисяч – что ви с етімі п'ятью тисячамі дєлать будєтє? Пропйьотє же всю тисячу сразу! Вот вам по сотнє і отвяжітєсь!

Красовський мовчки дістає з каміна розпечену праску.

Абрам Добрий: -Шо ж ви сразу нє сказалі, шо ви сєрйьозниє люді? Я думал – бандюкі какіє! (підписує чек).

Осипов відв'язує його від крісла і дає копняка. Абрам Добрий вилітає за сцену.

Відповіді: >>789

>>788

Дія сьома.

Сидить Айхгорн і читає телеграму. Тоді раптом зминає її в руці і викидає геть.

Айхгорн: -Шайзе! Цвайгундерт таузен! Швайнехунд! (хапає з шухляди парабелума і вибігає)

Відповіді: >>790

>>789

Дія восьма.

Грушевський, Винниченко і Петлюра, задоволено гигикаючи, рахують гроші. Вбігає розлючений Айхгорн.

Айхгорн (розмахуючи парабелумом): -Фаші поліцаї забрать наші тріста тисяч!

Грушевський: -А ви доведіть, що вони наші!

Винниченко: -Їх там не було!

Петлюра: -Вони ще вчора звільнилися!

Айхгорн: -Ішь комме відер! (виходить)

Відповіді: >>791

>>790

Дія дев'ята.

Київський цирк. З'їзд хліборобів. Непомітно заходить Скоропадський.

Хлібороби: -Та Центральна рада вже всіх дістала! Рік воду в ступі товчуть, а порядку немає! Більшовикам продули! Німців он тепер привели сюди!.. Треба нам когось іншого замість них поставити!

Скоропадський весь в білому під парад-аллє виходить на арену.

Скоропадський: -Я цього, звичайно, не хотів, але комусь же ж треба в цей важкий час узяти на себе відповідальність! Якщо ви так просите – то будь ласка! Я готовий стати гетьманом!

Хлібороби (пошушукавшись): -Ну нехай. Гірше вже точно не буде! Проголошуємо тебе гетьманом!

Відповіді: >>792

>>791

Дія десята.

Йде засідання Центральної Ради. Заходить Айхгорн з парабелумом і солдатами.

Айхгорн (вдаючи, ніби нікого не знає): -Хто єсть Центральна рада? Раус по домам!

Грушевський: -Я протестую! Ми тут Конституцію приймаємо!

Айхгорн: -Протєст отклоняєтся! Хенде хох унд раус!

Члени Центральної ради, похнюпившись, виходять. На сцену заходить Скоропадський у черкесці, папасі і з булавою.

Скоропадський (вдоволено): -Ну все! Тепер заживемо!

Завіса.

>>950

Дія перша.

За столом сидить Скоропадський. Поряд стоїть Айхгорн.

Айхгорн: -Ну герр гауптман, ви тєпєрь єсть давать нам курки, яйки, млеко?

Скоропадський: -Щось придумаємо!

Айхгорн: -Гут! (виходить)

Скоропадський: -Ну все, тепер заживемо! Грушевський, ходи-но сюди!

Заходить Грушевський.

Скоропадський: -Грушевський, хто староє помянєт – тому глаз вон! Давай дружити!

Грушевський (сердито): -Ні! (виходить і йде в підпілля)

Скоропадський: -Винниченко, ходи-но сюди!

Заходить Винниченко.

Скоропадський: -Винниченко, давай дружити! Хто староє помянєт…

Винниченко: -Ні! (виходить і йде в підпілля)

Скоропадський: -Петлюра, ходи-но сюди!

Заходить Петлюра. Скоропадський пробує заговорити.

Петлюра: -Ні! (виходить і йде до тюрми)

Заходить Міхновський.

Міхновський: -Гетьмане, давай дружити!

Скоропадський (секунду подумавши): -Ні!

Міхновський здивовано розширює очі і виходить, раз по раз озираючись.

Відповіді: >>952

>>951

Дія друга.

За столом сидить Скоропадський. Навпроти стоять царські чиновники, поміщики та вся інша контрреволюційна буржуазія.

Скоропадський: -Ну що, панове, давайте дружити, бо мені крім вас, схоже, дружити більше немає з ким!

Всі (пошушукавшись): -А какая у вас программа, пазвольтє спрасіть?

Скоропадський: -Зємлю – помєщікам, фабрікі і заводи – буржуазії і вообщє вєрнуть всьо взад!

Всі (пошушукавшись): -Ну харашо! А в чьом падвох?

Скоропадський: -Треба вивчити українську мову!

Всі (пошушукавшись): -А французкіє булкі будут?

Скоропадський: -Будуть!

Всі: -От і чудєрнацько! Ну тєпєрь точно заживьом! Боже, царя храні!.. Тоєсть, слава ясновельможному пану гетьману!

Відповіді: >>953

>>952

Дія третя.

Українсько-російський кордон. Стоять німецькі й австрійські солдати та гетьманці. До пропускного пункту проходять біженці у фраках, циліндрах, манто і моноклях. Попереду дама з собачкою. З-за кущів виглядають морди більшовиків у будьонівках. Вони злі, але нічого вдіяти не можуть.

Дама з собачкою: -Здраствуйтє! Ми – бєлой акації цвєти еміграції! Пустітє нас к сєбє?

Гетьманець (позіхаючи): -Государствєнной мовой владєєтє?

Дама з собачкою: -Вашу мову видумал австро-вєнгєрскій генштаб!

Австрієць (обурено): -Ніфіга ми не видумували!

Гетьманець: -У нас тут украінізация, так шо ви, фрау-мамзель, патіше!

Дама з собачкою (гордовито і пафосно): -Лучше вить ізнасілованой, чєм украінізірованой!

Більшовики з-за кущів: -Ну ето ми в два счьота! (вдоволено регочуть)

Дама з собачкою (безпорадно оглядаючись): -Ну ладно! Українізація – так українізація! А французкіє булкі будут?

Гетьманець: -У кого будут, у кого нєт! (багатозначно ворушить пальцями).

Всі проходять через кордон, непомітно кидаючи йому до кишені гроші і фамільні драгоценності. Більшовики заздрісно ковтають слину.

Гетьманець (граючись золотим ланцюжком, підморгує більшовикам): -Учітєсь, как прафільно асвабаждать народ ат цепєй рабства!

Більшовики похмуро переглядаються і зникають.

Відповіді: >>954

>>953

Дія четверта.

Ресторан на Хрещатику. Сидять емігранти і хрустять французькими булками. Замість фраків і манто у них вишиванки. У дами з собачкою на голові віночок зі стрічками і навіть у собачки на голові маленький віночок.

Емігрант у циліндрі, прикрашеному тризубом: -Я позавчера спрашиваю эту каналью, доктора Курицького, он, извольте ли видеть, разучился говорить по-русски с ноября прошлого года. Был Курицкий, а стал Курицький… Так вот спрашиваю: как по-украински «кот»? Он отвечает: «Кит». Спрашиваю: «А как кит?» А он остановился, вытаращил глаза и молчит.

Емігрант із моноклем, до якого вчеплена синьо-жовта стрічка: -Слова «кит» у них не может быть, потому что на Украине не водятся киты, а в России всего много. В Белом море киты есть…

До них наближаються двоє гетьманців.

Дама з собачкою (раптово змінюючи тему): -Хлопці, а ви знаєтє, как москалі гаварят на пампушкі?

Всі (старанно зображуючи зацікавленість): -Как?

Дама з собачкою: -Французкіє булкі!

Всі несамовито регочуть, старанно зображуючи веселість.

Перший гетьманець до другого: -Панаєхалі тут, узкоязичниє! Кієв нє рєзіновий!

Другий гетьманець до першого: -Так точно, пане хорунжий!

Відповіді: >>955

>>954

Дія п'ята.

За столом сидить Скоропадський і старанно підводить підсумки своєї діяльності.

Скоропадський (записує і бурмоче собі під ніс): -Так, армію майже створив. Поліцію створив. Академію наук створив. Промисловість працює. Потяги ходять за розкладом. Крим наш. Кубань майже наш. Порядок навів. Університети, гімназії, культура, шмультура… Народ має бути за це мені вдячний!

Заходить Айхгорн.

Айхгорн: -Морген, герр гауптман! Нам нужно більше курки, яйки, млеко!

Скоропадський (киває): -Треба – значить дамо! Ми ж не якась там Центральна рада!

Айхгорн виходить. За сценою лунає вибух.

Скоропадський (задумливо): -Це Айхгорн зламався, несіть іншого…

Заходить Лизогуб.

Лизогуб: -Батьку гетьмане! Там селяни бунтуються! Не хочуть німцям їжу віддавати!

Скоропадський: -Н-да… Дилема!.. І що цим селянам не вистачає? Я ж їм і університети, і порядок, і академію наук, і культуру… Невже я щось не так роблю? (щиро дивується і знизує плечима)

Відповіді: >>956

>>955

Дія шоста.

Сидять Винниченко, Петлюра і всі-всі-всі.

Винниченко: -Хлопці, треба терміново вирішувати, як нам бути із гетьманом! Бо я вже особисто заплутався: зрада це – чи перемога?

Петлюра: -Селяни і робітники кажуть, що зрада. Поміщики і буржуазія кажуть, що перемога. А інтелігенція, як завжди, ще вагається: одні кажуть, що зрадлива перемога, а інші, що переможна зрада.

Винниченко (задумливо): -Якби не ті гади німці з австріяками – все було б набагато простіше.

В цю хвилину заходить Міхновський.

Міхновський: -Якби не ті гади німці з австріяками – тут уже були б ті гади більшовики з совєтами.

Винниченко (знизуючи плечима): -І чого ці більшовики так? Ми ж соціалісти, як і вони!..

Петлюра: -Мабуть, цей соціалізм зламався і нам треба інший?

Міхновський (іронічно): -А може, соціалізм взагалі не потрібен?

Всі починають на нього кричати і махати руками. Показавши присутнім язика, Міхновський виходить.

Винниченко: -От контра проклята! Соціалізм йому не потрібен! Націоналіст буржуазний!

Петлюра: -То що будемо робити?

Винниченко: -Думаю, для початку треба утворити Український національний союз – а там буде видно!

Всі схвально кивають головами і утворюють Український національний союз.

Відповіді: >>957

>>956

Дія сьома.

За столом сидить Скоропадський. Забігає Лизогуб.

Лизогуб: -Батьку гетьмане! Всьо пропало! В Німеччині революція! В Австро-Угорщині революція!

Скоропадський (схоплюючись): -А що кайзер? Що цісар?

Лизогуб: -Живі і легітимні!..

Скоропадський (з полегшенням): -Ху, а я вже перелякався!

Лизогуб: -Та дідько з ними! Їхні війська від нас ідуть!

Скоропадський (з надією): -А що – курка, яйки, млеко їх більше не цікавлять?

Лизогуб: -Цікавлять, звичайно. Але селяни знайшли дурну моду по них стріляти! Ну і потім ця революція…

Скоропадський: -Ну а що там наші війська?

Лизогуб: -Проблема в тому, що багато хто з них – теж колишні селяни. Або мають родичів серед селян.

Скоропадський, хвилину поміркувавши, знову всідається за стіл.

Скоропадський: -Так… Шо то мнє французскіх булок захотілось…

Лизогуб розуміюче киває і виходить.

Відповіді: >>958

>>957

Дія восьма.

За столом сидить Скоропадський. Навпроти стоять бєлой акації цвєти еміграції. Вони знову без вишиванок, віночків і тризубів, зате в манто, циліндрах і моноклях. У дами з собачкою замість віночка і стрічок – кокошник. У собачки теж маленький кокошник.

Скоропадський: -Еті сєлянє просто-такі нєблагодарниє! Я ім і Крим, і Кубань, і культуру, і украінізацию, і академію наук в канце канцов! Прєдлагаю забить стариє раздори і нємєдлєнно начать дружить! Можна даже сємьямі, хоть я свою сємью, чесна гаваря, сабіраюсь справадіть в Гєрманію! Фєдя, распарядісь-ка!

Вбігає Лизогуб у косоворотці і фуражці з квіточкою, тримаючи в руках підноса зі склянками водки.

Дама з собачкою (беручи склянку): -Ну так шо, гаспада, за єдіную і нєдєлімую Расію?

Всі: -Прєнєпрємєнно! (дружно випивають не чокаясь)

Собачка (схвально): -Гаф!

Скоропадський: -Ну всьо, тєпєрь заживьом!

Емігрант у циліндрі й моноклі: -А в чьом, я ізвіняюсь, падвох?

Скоропадський: -Да єрунда! Нужна будєт нємножко паваєвать!

У всіх миттєво пропадає ентузіазм.

Емігрант у циліндрі й моноклі: -Відітє лі, я чєлавєк нєваєнний…

Дама з собачкою: -Ой, у мєня на кухнє малако убєжала! (картинно хапається за голову й тікає. Собачка із дзвякотом біжить слідом)

Емігрант у циліндрі й моноклі: -А у мєня живот пріхватіло! (скоцюбившись, тупцяє слідом)

За хвилину під різним приводом усі присутні, включаючи Лизогуба, щезають. Гетьман зостається сам-один.

Скоропадський: -Куда же ви всє? Я же живой і лєгітімний!..

Відповіді: >>959

>>958

Дія дев'ята.

Сидять Винниченко, Петлюра і всі-всі-всі.

Винниченко: -Панове, схоже цей Скоропадський остаточно зламався і нам треба іншого! Пропоную негайно утворити Директорію!

Петлюра (схвально киває): -Один раз – не УНР!

Всі (утворюючи Директорію): -А що будемо робити з білогвардійцями?

Петлюра: -Є в мене один надійний хлопець. Коновалець, іди-но сюди!

Заходить Коновалець.

Петлюра: -Там білогвардійці щось нахабніють! Іди-но, розберися з ними!

Коновалець мовчки киває і виходить, насвистуючи «Червону калину». Незабаром починають лунати постріли, але все швидко стихає.

Винниченко (прислухаючись): -Здається, ми перемогли! Їдемо до Києва! Розпорядіться на рахунок транспорту!

Петлюра: -Вагон-ресторан цілком підійде!

Всі вдоволено гигочуть.

Винниченко (жартує): -Під вагоном – територія, а в вагоні – Директорія!

Всі знову вдоволено гигочуть і виходять.

Петлюра: -А мені – білого коня! (виходить слідом)

Відповіді: >>960

>>959

Дія десята.

Київський вокзал. Платформа 9¾.

Німа сцена.

На пероні одиноко і сумовито стоїть Скоропадський. На ньому мундир німецького офіцера. В руці – валізка. Він чекає свого потяга.

Трохи позаду на лавочці сидить Грушевський. На ньому костюм-трійка, капелюх. Поряд лежить валізка й ціпок. Над білосніжною бородою поблискує пенсне. Він старанно вдає, що не помічає Скоропадського.

Під'їжджає Берлінський потяг. Скоропадський рушає до вагона. Перед тим, як ступити на сходинку, озирається на Грушевського і робить спробу заговорити, але професор відвертається в бік, ніби не помічає цього. Трохи почервонівши, гетьман мовчки заходить до вагона.

Грушевський зостається на пероні сам. Його потяг ще не прийшов.

Завіса.