[x]

ГЕНЕРАЛ ПЕТРОВИЧ, КОМАНДУ!

 Завантажити файл
 Без медіафайлу
 Трипкод
Не піднімати тему
 До теми  До розділу
 Відповісти

Як співала давня дума:

-Олег, команду!

Загули ряди безосних військ

На Драму маршем вже пішли

Доносить злості пирск

Сталевим кроком – повернем

Ми лідера сучасності

Випалювать будем вогнем

Всі дописи учасників

Реванш чекати – нема сил

Коли ж бо повернеться

Той, що піднявся із могил

Тріпоче юне серце

Олегочоле військо йде

На Драму повертає

Віта його старе й мале

І Хуйка слід простигає

Вернися, гетьмане, на січ

Прийми до своїх ніг

Бо ж пам'ятаєм булу міць

Тепер- гівна барліг

Та не встає Петрович із труни

Цвяхами заколотили

На Драмі повно сарани

Травить не має сили

В останню путь він кличе нас

В предсмертному угарі

Петровича заряд погас

Що з нами буде далі?

Відповіді: >>15960

ЗАКОНИ МАРАТЗМУ

1). НЕМАЄ VОЛІ, ОКРІМ VОЛІ С-ШКА ТА ПРОРОКА ЙОГО МАРАТА ГWБАЄVA!

2). ЩО НЕ ХАЛЯЛЬ, ТО ХАРАМ ХWЙНЯЬ!

3) ПІДПИСWЙТЕ ПЕТИЦІЮ!!!

4). СТАVТЕЬ БІЛЬШЕЬ М'ЯКИХЬ ЗНАКІVЬ. МАРАТЬ ЇХЬ ЛЬWБТИТЬЬ!

1)2)5) І сказаv Марат Vеличний:

1)2)6) Не їжте польських сvиней, бо польська сvиня – брwдна тvарина!

1)2)6) Їжте польськихь коріvь. Vоно не ХУЙНЯЬ.

Наша релігія крwтішаь, бо МАРАТ сам пішоv першим, ніж олегь петроvичь. А оцей петроvичь потім такожь сам пішов, бо хотівь бутиь, як Марат Гwбаєv.

Дуже-дуже, ще до петроvича, давно прийшов одного разу МАРАТ ГWБАЄV до маленького хлопчика з петиціїєю і наказаv: ПІДСWЙ! Хлопчик пом'яvся на місці, та потім сказаv: я читати не vмію. МАРАТ даv малому по їбалу і малий аж бігом нavчиvся читати та підписуvати петицію. Мwдрість у МАРАТА ГWБАЄVА бwла величною.

Колись даvно-даvно, о одному кримському смт курортського типw, жили дvоє українців. Та годуvали вони одну сvиню (uk.wikipedia.org/wiki/Свиня_свійська),, "") щоб потім зарізати цю ХWЙНЮ на сало (uk.wikipedia.org/wiki/Сало).. "") Vідгодуvали, значить, та даvай ділити. Почали сратися, як зvичайно. Пішли вони зі сvинею до МWДРОГО МАРАТА та запиталиь "Як ділити, мудрий Марате?". Марат подиvиvся на цихь жебіліvь і сказаvь "Це – сvиня, доvбойоби! Vи ще мамцю поділіть!". Забраv Марат сvиню у хохліv, щоб ХWЙНЮ vони не їли та vірили v vеличного Сашка!