[x]

Морок

 Завантажити файл
 Без медіафайлу
 Трипкод
Не піднімати тему
 До теми  До розділу
 Відповісти

Не знаю про який кінець йде мова. Думаю, якщо спитати у науковця про те, який сенс життя людини, то він відповість, що це дурнувате питання і доречніше питати про те, що людина може зрозуміти та на що звертати увагу, щоб жити щасливо.

Інколи недостатньо стимулів і настрою для того, щоб бути відвертим та рішучим. Новини летять потоком, не встигаєш зрозуміти всі деталі, сформувати свою думку та обирати як краще реагувати на щось важливе, сумніви непокоять часом. Сплески емоцій то виникають, то розчиняються у дрібній метушні або під натиском зобов'язань, ніби полум'я газової плити. Звичні речі заспокоюють бентегу і залишають у пам'яті т.з. "перспективу двох днів–сьогодні у вечорі та завтра з ранку". Ця буденна обмеженість сприймається як щось неспинне та природне. Готуватись треба до найгіршого, як кажуть, а надію плекати за найкращим. Були б цілі. Коли стає нудно–відволікаєшся, втрачаєш темп своєї діяльності, тому є сенс скласти перелік необхідних завдань і рухатись по ньому. Подивитись на речі більш прискіпливо, взяти під контроль свої думки, плавно налаштуватись, тоді дії та слова будуть точнішими. Таким чином можна облишити самокопання, припинити блукання по "зачарованому колу", сконцентруватись на одній справі й досягти корисного результату. Чому б не почати з того, в чому відчуваєш більше впевненості?

Відповіді: >>14703 >>14704 >>14705

Звісно, деякі речі з написаного вище, можуть викликати типову реакцію у дусі: "Ні, не так, сам знаю, не підказуй…" Знайоме відчуття, про яке не заведено казати.

Тобто в житті, в процесі своєї праці існують такі моменти, які за звичкою ігноруєш, бо і так достатньо клопоту. І для кращого результату їх можна дослідити, "підтягнути", налаштувати як слід.

Які приклади цього (вже) існують?

Що підтягувати, коли воно (ніби) нормально все?

Налаштовувати для чого (або для кого)?

На ці питання сам шукаю відповіді час від часу. Основний мотив у прагненні впровадження якісних змін, на мою думку, це міцне відчуття свого права на краще. Наостанок зазначу, що результати цієї, так би мовити, оптимізації, майже щоразу вартують зусиль.

Відповіді: >>14709
> Думаю, якщо спитати у науковця про те, який сенс життя людини, то він відповість

Хую ти друний, сенс життя людини, як і будь-якого іншого живого організму, у тому щоб виживати і розмножуватись.

А якщо говорити про філософію і культуру, а не просто суху науку, то на це є стільки різних відповідей, що треба ціле дослідження проводити, огляд усього що відомо вже давно і усього, що з'явилось недавно.

> Новини летять потоком, не встигаєш зрозуміти всі деталі, сформувати свою думку та обирати як краще реагувати на щось важливе, сумніви непокоять часом.

Би живемо у час перенасичення інформаційного ринку. За таких умов інформація втрачає цінність і перетворюється на сміття. Часто вона є сміттям навіть об'єктивно. Як не крути, як не оцінюй – сміття.

А ті, хто надає всьому цьому надто великого значення, залипає у фейсбучних фідах, бігає за модою, дозволяє хвилям пустопорожнього "хайпу" лупити собою о тверді скелі реальності – бідло, яке годують усім цим дешевим комбікормом і доять. І правильно роблять.

>>14707

> існують такі моменти, які за звичкою ігноруєш, бо і так достатньо клопоту. І для кращого результату їх можна дослідити, "підтягнути", налаштувати як слід.

Якщо ти маєш на увазі оцю всю возню із самокопаннями, розставлянням пріоритетів і опціонально пошуками сенсів, то на це теж є чимало відповідей. Просто вибирай ту, яка більше подобається.

Вся людська культура стоїть на цьому фундаменті. Я зараз кажу про усі оці ритуали, які для нас стали звичними і на які ми не звертаємо уваги. Раніше вони усі були пов'язані з міфами та повір'ями, тоді з християнською вірою, тоді зі спробами совків транформувати суспільство у щось краще, щось більш ефективне та раціональне. А зараз, окрім усього згаданого, додався ще корпоративний "успєшний успєх".

Полювання на великого хижака, якого потім принесуть у жертву, щоб задобрити бога. За це бог дасть мисливцю захист, велику силу і право бути вождем племені. Це ритуал.

Щира молитва ще називається розмовою з Богом. Розмовою, коли у словах людини немає жодної краплі брехні, бо Бога неможливо надурити і за таке гріховне діло він жорстоко покарає. Ця сповідь за усі помилки вчинені останнім часом, а також прохання Бога про необхідні блага. Це ритуал.

Дотримання розпорядку (режиму/розкладу) дня, виконання плану, культ партії та праці на благо майбутніх поколінь.

І нарешті наслідування різноманітних звичок "успішних людей".

Все це ритуали, які на перший погляд не мають ніякого сенсу. Забобони, молитви і дотримання якихось заповідей, ранкова зарядка, дрочка на абстрактний особистий успіх. Але насправді вони завжди були і зараз є двигуном цивілізації, двигуном, який рухає маси людей у певному напрямку.

Тож для тої туманної абстрактної оптимізації, про яку ти згадуєш, слід підібрати, або винайти ритуали, які допоможуть не відхилятися від заданої цілі.