[x]

Візуальна новела УБК

 Завантажити файл
 Без медіафайлу
 Трипкод
Не піднімати тему
 До теми  До розділу
 Відповісти

Йо, файнач.

Давним-давно, ще на Січі, з'явилась в невідомусів ідея вітчизняної візуальної новели.

Напрямків тоді було декілька. Один з них, який я власне кажучи і представляю тут – це історія про парубка, що потрапляє на село і їбе на сіновалі дівок намагається знайти кохання серед місцевих дівчат, попутно відкриваючи для себе містичний світ міфічних істот українського фольклору.

Хто за те, щоб воскресити цю ідею і спробувати щось запиляти?

Багато зусиль не треба. Головне – це не залишати тему без уваги, критики і нових ідей. Якщо ідея зайде – гроші на контент будуть, я гарантую це!

Враховуючи що УБК розосереджене між 2,5 дошками – я пропоную об'єднати зусилля і вести дискусії паралельно на всіх трьох.

Це не реклама, а засіб виживання. Адміни, не баньте, будуйте УБК!

Тема на кропивачі: www.kropyva.ch/b/res/76249.html

Відповіді: >>12837 >>12852

>>12836

А нахуй вона потрібна? Я за своє життя грав/читав одну візуальну новеллу – Бесконечное Лето і зрозумів, що це не є чимось дуже цікавим, я маю на увазі сам формат візуальних новел. Після проходження однієї кінцівки проходити інші не цікаво. 2 години – і все, в пізду це гавно, там уже все зрозуміло.

P.S. Я дуже сумніваюсь, що ця "візуальна новела убк" буде хоч на 0,001% такою ж якісною як БЛ.

Відповіді: >>12838

>>12837

>А нахуй вона потрібна?

Щоб показати всім, що УБК може!

>зрозумів, що це не є чимось дуже цікавим

Тут немає нічого дивного. Є багацьо людей, яким ВН не заходять. Нічого поганого (рівно як і хорошого) тут немає.

>2 години

Перший раз я проходив Літо півтори тижні. Катаву – два (вийшов на рут Рін).

Навіть усілякі чисто хентайні ігри забирали в мене мінімум кілька днів.

Без образ, але так в ВН не грають. Не дивно, що тобі не сподобалось.

>Я дуже сумніваюсь, що ця "візуальна новела убк" буде хоч на 0,001% такою ж якісною як БЛ.

Ну не буде – то не буде. Думаю є сенс поставитись до цього як до можливості, а не як до невиправданих зусиль.

Мені цікаво, новели подекуди читаю. Маю надію шо й ця вийде. Тільки щоб була хоча б годин на 15-20 читання.

Ще можна дівчатам надати різні акценти, примішуючи локальних там галичанський та/або слобожанських слів.

Село круто було б розмістити у Миколаївській області, бо там природа та море та літнє, палке кохання можливе. Дівчата теж можуть бути не лише місцевими. Принаймні одна героїня може теж звідкись приїхати.

Круто було б увести сестру, щоб був blood-related relationships/сискон.

Також було б цікаво додати до героїнь трапа. Було б таке файне українське кохання.

Відповіді: >>12841

>>12840

>Ще можна дівчатам надати різні акценти

Озвучка – болюче місце. Але якщо доживемо – чому б і ні.

>Село круто було б розмістити у Миколаївській області

Я схилявся до варіанту "невідомих єбенів", тобто без розкриття геолокації.

Село має бути малодоступне, щоб можна було аргументувати неможливість героя звалити звідти в будь яку хвилину.

Але, знову ж таки, чому б і ні? Особливо, якщо місцеві краєзнавці підберуть хорошу місцину.

>Дівчата теж можуть бути не лише місцевими.

Я взагалі думав усіх зробити приїжджими. Просто тому, що цивілізованих дівок (з IQ > 12) в селах дуже мало.

На цьому навіть можна було б зіграти, коли "на самому інтересному місці" дівці довелося б їхати додому.

>Круто було б увести сестру, щоб був blood-related relationships/сискон.

Не думав над цим…

На днях спробую закинути наявний сценарій сюди, щоб люди були в курсі. Зав'язка сюжету – смерть бабусі головного героя. Його батьки живуть за кордоном, тому саме йому доводиться їхати в єбені і розбиратись зі спадщиною.

Відповідно, навряд чи там знайдеться місце сестрі. Хоча…

>Також було б цікаво додати до героїнь трапа.

А ось ця лінія – це вже зовсім інший проект: www.kropyva.ch/g/res/490.html

Відповіді: >>12843 >>12845

>>12841

>Озвучка – болюче місце. Але якщо доживемо – чому б і ні

Та ні, показати їх тескстово. Слобожанці підмішати до тексту всіляких тремпелів, а галичанці – всіляких алярмів.

>Я схилявся до варіанту "невідомих єбенів", тобто без розкриття геолокації.

Без розкриття теж добре, хоча наявність моря мабуть була би певним плюсом.

>Я взагалі думав усіх зробити приїжджими. Просто тому, що цивілізованих дівок (з IQ > 12) в селах дуже мало.

Усіх то мабуть занадто. Одну чи дві місцевих панянок варто б мати. Ще можна додати стандартного бовдура-осананаджимі, з яким головний персонаж приятулював, як був малий та відвідувавав це село. Хоча можна не село, а якесь селище, бо селище може мати крамниці, кав'ярні та навіть невеличкий торгівельний центр.

>Відповідно, навряд чи там знайдеться місце сестрі. Хоча…

Та чого, буде як в Йоцуґа но Сора. Молодик, сестра та інші місцеві/немісцеві дівчата. Просто не робити з сестринського руту main route та й все.

>Особисто я не є прихильником трапів. Тому, поки що їх наявність в історії під великим питанням

Шкода, я люблю аніметрапів. Треба якось пошукати на vndb теґ Only Cross-dressing Heros, бо хочеться чогось серйозного на цю тему, а не просто якогось порна.

І може лише пошту чи щось таке. Може я зможу допомогим з діалогами або чимось таким.

Відповіді: >>12849

Накатав попередній дуже короткий опис:

Далека далечінь – гра у жанрі візуальної новели з елементами еротики. Гра ставить на меті занурити гравця у атмосферу пригод і романтики, розбавлених містичними персонажами української народної творчості. В центрі уваги опиняється молодий студент, який волею долі потрапив у віддалене українське село «Далечінь». Протягом гри головний герой буде мати змогу розгадати таємниці цього місця і його перебування тут, зустрітись з потойбічним, а можливо і знайти своє кохання.

Ближче до вечора розповім про персонажів, які поки-що заплановані у грі.

>>12845

>І може лише пошту чи щось таке.

Контакти я залишу пізніше, коли більш-менш викладу тут інформацію по грі.

Закінчив опис сценарію першого акту і, по сумісництву, першого дня.

Головний герой – студент 2-го курсу у якого щойно почались літні канікули. Гра починається з того, що він їде у ранковому поїзді і розповідає передісторію. Два дні тому йому повідомили про смерть його бабусі, котра жила у віддаленому селі «Далечінь». Саме туди і прямує головний герой, аби вирішити усі питання пов'язані зі спадщиною. «Вступний брифінг» завершує провідник, який запитує в героя квиток і повідомляє, що скоро вони будуть на місці.

Гра розпочинається з залізничного вокзалу, на який прибуває герой. Там він знайомиться з Олею і дізнається про розклад руху транспорту. Останній говорить про те, що наступний автобус до села прибуде не раніше як за півтори години. Герой постає перед вибором: чекати на транспорт чи дістатись села самотужки. Від цього залежить якого з персонажів він зустріне далі: Олену чи Олесю.

Діставшись села герой починає розшукувати потрібну вулицю і натрапляє на діда Панаса. Той затримує його розмовою на якийсь час і вказує дорогу. Але чи знайде герой шлях залежить від гравця, який і мав його запам'ятати. Якщо вибрати невірний маршрут – герой натрапить на Олену, яка йому і допоможе.

Діставшись дому бабусі герой заходить всередину і оглядає дім. Він чекає на сусідку, з якою вони домовились зустрітись ще до початку гри. Але оскільки її ніде не видно – він починає роздивлятись речі в кімнаті і натрапляє на дивну стару книгу. Гравцю буде надана можливість розгорнути її, або ж облишити. Незалежно від вибору через кілька хвилин увійде сусідка і вони почнуть розмову.

Сусідка введе героя в курс справи і пояснить, куди йому потрібно буде звернутись для вирішення бюрократичних питань. Також вона коротко розкаже йому про село, його бабусю і про себе. В кінці розмови вона передасть йому ключі від дому і піде по справах. Наступна ціль героя – відвідати сільську раду на іншому кінці села.

Дібравшись до сільської ради герой помічає що сьогодні вони вже не працюють і вирішує пройтись. В залежності від рішень прийнятих на протязі дня він може провести час сам, або ж натрапити на якось персонажа. В решті-решт герой згадує, що так і не навідався на могилу бабусі. Він, сам або з компанією, вирушає на кладовище.

Блукаючи старим цвинтарем герой таки знаходить свіжу могилу і зупиняється біля неї. В залежності від того сам він чи ні, герой або занурюється у спогади, або розмовляє зі своїм супутником. Розмова триває якийсь час, сонце поволі спускається. Як тільки воно заходить – мурашки пробігають у героя по шкірі. У нього починаються галюцинації, які закінчуються тим, що він помічає посеред дерев силует, який поволі наближається. Герой втрачає свідомість.

To be continued. Roundabout.

>>12877

Так отож.

А чому нема? Не вистачає графоманського потягу до писанини чи малювати нікому?

Особисто я би кинув цю справу через те, що ВНки у нас зовсім не популярні. Вірніше, я би навіть не починав.

Відповіді: >>12879

>>12878

Та ні, я не про це.

У публіки інтересу нема.

На кропиві тред давно потонув, тут півтори дописи за місяць, на ґіперчані так взагалі хейтять.

Відповіді: >>12894

>>12879

Чого це нема? Чи тобі треба 300 осіб, аби все це зробити? Двоє тут вже проявили зацікавлення, не знаю скільки на кропиві, але мабуть більше, бо він швидший. Вдесятьох сядемо та якось зробимо. Музику взагалі можна вкрасти з японських ероґе, ніхто ніколи не дізнається про це. Головне це малювання, але ти казав шо покриєш витрати на це.

Не сумуй. Також гіперчан є гіперчаном, без ґ. Бо h=г.

Відповіді: >>12900

Взагалі мабуть й малювання можна якось вкрасти з японських ероґе. Однаково ніхто з тих компаній про це не дізнається. Та й якщо дізнаються то хай ідуть на хуй.

Відповіді: >>12898 >>12900

>>12895

Ніхуя не вийде з таким підходом.

Твою новелку задушать компанії, які займаються продажами, а не самі розробники. А якщо навіть у якийсь плеймаркет не планується випускати твою іграшку, то її просто ніхто не робитиме, а тебе пошлють нахуй з самого початку.

Що по-твоєму має мотивувати розробників, графоманів та малювак? Якщо чистий ентузіазм, то ти знаєш куди тобі йти.

>>12894

>Чи тобі треба 300 осіб, аби все це зробити?

Робити можна і самотужки.

Головне – щоб була для кого.

>>12895

Справа не в контенті, а в ідеях.

Контент в крайньому випадку можна придбати, а ідеї – ні.

Відповіді: >>12901 >>12902

>>12902

І що з того? Лише сам факт наявності контенту нічого не дає.

Є купа торентів з тиреними ассетами на сотні Гб, а нормальних ігор з ними максимум одиниці (ксерокопне лайно по пів бакса не рахується).

Так само, а може й навіть ще гірше з ідеями.

Стирити то можна, а от щоб все гармонійно стикувалось і змушувало сказати "вау" – це постаратись треба.

Тому головне (імхо) – це каркас. Сукупність гарно представленої ідеї (так, щоб можна було нею проникнутись) і заглушок.

А коли цей каркас готовий – можна вже і за арт братись.

Відповіді: >>12906

>>12905

Найкращий спосіб запиляти злагоджений сюжет – це прямо у треді графоманити щось і давати читачам можливість вибрати дію, в залежності від якої, буде дописуватись сюжет. Така собі інтерактивна література вийде.

Якщо не помиляюсь, то таким методом вже як мінімум одну ВН створили. Дописали побічні гілки, намалювали героїв та сцени і засунули все у Ren'Py. От тільки їхні руки нічого не крали.

Відповіді: >>12910

>>12906

>давати читачам можливість вибрати дію, в залежності від якої, буде дописуватись сюжет

Так сказав, наче пересічний читач щось тямить в написанні новел.

Радити будуть або відверто трешові ідеї, або усіляку Мері Сью.

Я не кажу зовсім не прислуховуватись до думки невідомуса, а говорю лише про те, що не варто брати це за відправну точку.

Бесозу має подобатись грати в це, а не писати.

Між іншим, пиляю першу сцену в потязі.

Відповіді: >>12911

Ксеня на дроті (трипкод відвалився).

Отже, мої контакти:

Мило: [email protected]

Скайп: live:ksenia.the.sich

Основне обговорення поки продовжимо тут, а скайп будемо використовувати для живого спілкування, якщо доживемо.

В майбутньому також треба буде завести репозиторій на github/gitlab, щоб тримати там актуальну версію проекту та документів по проекту.

Відповіді: >>12923 >>12956

>>12925

До моменту великого вибору, звісно. За яких хуєм 1,5 людей мають утікати з треду до конфочатиків, коли розробка ще не почалась толком?

>>12940

Де? На дискордові? Побалакаймо, чого б ні. Але я писатиму в анонімному режимові, маю надію шо ти не маєш стосовно цього заперечень.

Не можу зайти на дискорд вдругн з учора. Чи може треба поновити запрошення або ще шось? Йде нескінченне завантаження і нічого не змінюється.

t. тарас

Не можу зайти на дискорд вдругн з учора. Чи може треба поновити запрошення або ще шось? Йде нескінченне завантаження і нічого не змінюється.

t. тарас

Відповіді: >>12946

Небогано побазікали!

Отож, на цьому тижні займемось персонажами.

Кожен вільний докидувати в нитку ідеї на цю тему. Приймається все: від кольору волосся і розміру цицьок, аж до тонкощів характеру.

Корисними будуть як цілі та детально описані персонажі, так і загальні нариси та дрібниці типу "не вміє плавати", "палить" або "любить до кожного речення додавати же".

Сконтактуємось в неділю, 21 жовтня. Годину ще уточнимо.

Відповіді: >>12951

Краще би вже скайп користували. Діскорд для ігроблядей заточений. Софт неквапливий, дизайн перевантажений і одні довбойоби кругом.

Не те, щоб я дуже хотів дірейлити, та чи може хтось мене переконати, що я не правий?

Відповіді: >>12956 >>12995

>>12954

Я теж за скайп, хоч він і закінчене лайно.

Якщо таке діло, то будемо думати в сторону чогось іншого.

Контакти свої я вже залишав: >>12922

Раптом щось – можете ще й туди писати.

Відповіді: >>12958

>>12954

Скайп не дуже й то анонімний, має гіршу якість зв'язку,

>Софт неквапливий, дизайн перевантажений і одні довбойоби кругом.

Ой лїл, чим тобі софт неквапливий? В мене на лянуксі все працює чудово. Дизайн також не перевантажений, в цьому плані я не бачу ні однієї зайвої деталі.

А щодо довбойобів – а де їх нема? Це вже такий собі аргумент.

Отож, перший персонаж: Олена.

Картинка стара, ще з Січі, тому не дойобуйтесь до розбіжностей.

Цій дівці десь біля 18-ти, в неї чорне волосся, зелені очі, вона худа і майже без цицьок. У неї поганий зір, тому вона часто носить окуляри, хоча читати з ними не може (1).

Олена не дуже зграбна і спортивна, їй важко даються фізичні навантаження чи будь-яка діяльність, яка вимагає хоч якихось зусиль чи концентрації (2). Також вона не дуже роботяща і легко відволікається на усяке-різне. Але вона прекрасно знає про усі ці свої недоліки: з деякими вона старається боротись, від деяких не на жарт дратується.

Вдягається Олена не надто вибагливо та й узагалі трохи (3) нечупара. Вона не відчуває себе жіночною, на фоні інших дівчат вона сприймає себе в якості персонажа заднього плану. Цей факт демотивує її, заганяючи в нерозривне коло заниженої самооцінки. Це виражається в тому, що серед гардеробу в неї домінують темні кольори, а замість спідниць, платтів та туфель вона віддає перевагу джинсам, кросам і легким осіннім вітровкам. "А навіщо гарно одягатись?".

Такий стан речей, як не дивно, має і світлу сторону: Олена сприймає невдачі не як трагічні події, а як частину життя, частину шляху (4). Невеликі провали не змушують її падати духом, майже завжди вона не втрачає нагоди спробувати ще раз. Не надто веселе життя зробило її сильною і самостійною, здатною приймати власні рішення.

Олена обожнює читати, особливо сильно вона захоплюється тим, від чого "перехоплює подих" (5). Книги для неї дуже дорогі, це одне з небагатьох занять, яке в неї добре виходить. Особливе місце в її серці займає фантастика і містика, на момент гри вона фанатіє від творів Кастанеди, світ яких став для неї тихим і спокійним острівком безпеки на фоні зовнішнього (тобто реального) світу.

За рік до подій гри Олена закінчує школу. Не маючи чіткого бачення себе майбутньої, вона віддається на волю долі і подається вчитись на ботаніка у перший ліпший ВУЗ, де проходить по балам. Але навчання не дається їй легко, нових друзів завести не виходить, а жменька старих швидко розчиняється у власному, дорослому житті.

Минає семестр, Олена усвідомлює що навчання їй не по зубам, її відраховують. Тепер вона залишається зовсім одна посеред порожнього світу, навіть батьки тиснуть на неї і дорікають за те, що вона ні не вчиться, ні не працює. Втрачаючи будь-яку надію вона тікає з дому до єдиної рідної душі – бабусі (6). Вона сподівається з розумом витратити той час, який в неї є і підготуватись до другої спроби навчання.

Але самотність і минуле невдахи дають про себе знати: запал гасне, перспективи видаються далекими і примарними. І лише книги і чарівні світи всередині них залишаються для Олени променями щастя в цьому похмурому світі. І в якийсь момент вона знаходить для себе поворотний момент у цьому сюжеті: потрібно навчитись дивитись на цей світ по іншому. Усе, в тому числі і вона сама, зміниться, якщо здобути інше бачення реальності. І ключем до цього нового і свіжого погляду вона обирає… наркотики.

Серйозно вважаючи що вони зможуть змінити її життя вона розшукує вид галюциногенних грибів, які от-от мали б почати сходити десь неподалік від села, де живе її бабуся. Одного ранку вона на повному серйозі відправляється на пошуки вглиб лісу, аж доки не натрапляє на… нашого героя. Вона залюбки проводить його до села, але зовсім не залишає свої наміри. Справу ще не закінчено, вона обов'язково спробує ще раз!

Історія Олени – це історія типової молодої людини, яка зіткнулась з дорослим життям не будучи до нього готовим. Наркотики здаються їй ключем до необхідних змін і ліками від самотності. На протязі гри герой буде виконувати роль рояля з кущів, не даючи дівчині ступити на слизьку доріжку (7). Або ж він може підтримати її і разом пройти цей шлях з білетом в один кінець (8). Це історія про те, що наркотики, це ВАМ БЛЯДЬ НЕ ІГРАШКА.

Отака хуйня, малята.

  1. Це можна використати для якогось арту, де або її будуть показувати без них, або буде розіграна сцена коли вона знімає окуляри і герой охуїває яка вона гарна.

  2. Наприклад, походи в гори або жонглювання.

  3. Мова і справді йде про трохи.

  4. Тут можна провести аналогію зі "шляхом воїна".

  5. Це можна додати до словника її фраз.

  6. Так-так, у тому самому селі Далечінь.

  7. Принц на білому коні, другий шанс, веселка після дощу і хепі-енд.

  8. Її тіло можуть знайти, наприклад, в канаві.
Відповіді: >>13022 >>13023 >>13028

>>13022

>Скажіть, нахуй ви спиздили дизайн відьмочки з того паршивого гаремника "Коносуби"?

А ти не розглядав варіант, що ніхто нічого не пиздив?

Ця картинка була зроблена ще на Січі в 2014 чи 2015, коли коносуби і в помині не було.

Окрім того всі відьмочки на одне лице. Кого б не намалював – все одно знайдеш якогось двійника.

Відповіді: >>13025 >>13026

>>13024

Ну і так, вдогонку: це старий дизайн персонажа, не актуальний.

Він пилявся ще на січі коли в планах був хентай з мавками, русалками і відьмами.

Напрацював персонажа. Оцінюйте.

Галина

Зовнішність: 17 років. Темно-каштанове і пишне волосся, яким вона дуже пишається і інколи заплітає у косу, довжиною приблизно по лопатки. Зріст вище середнього, приблизно 1.70-1.75. Не худа, але й не товста, має великі цицьки та довгі ноги. Карі очі, не дуже великі губи, маленький ніс.

Характер: Галя – спортивна, рішуча, життєрадісна та проста дівчина, яка може й води принести, й гімно в свиней вичистити, й хуйові анекдоти з хлопцями на вечорницях потравити. Не зважає на невдачі і постійно з завзяттям все намагається знову. Не цурається ніякої роботи і є головною робочою силою в сім'ї, адже її батько покинув їх з матір'ю і бабцею, через що вона де-факто відіграє роль чоловіка у сім'ї. Не зважаючи на це, турбується за свою жіночність: прискіпливо ставиться до свого одягу й ретельно підбирає його, уважно слідкує за своїм волоссям, у вільні від праці хвилини перетворюється на приємну дівчину, яка в душі хоче бути слабкою квіточкою, яка нарешті зможе відчути себе коханою та сбросити ярмо голови сім'ї зі своїх плеч, але водночас через травму з батьком ніяк не може почати довіряти чоловікам і підпускати їх близько до себе. Є найбажанішою дівчиною на селі, яка свого часу відмовила не одному хлопцю.

Історія: Ми знайомимося з Галею влітку, навесні вона закінчила школу і навіть думки не мала, щоб поступати в ВНЗ або кудись їхати з села, адже її найближчі люди – мати та бабця, не зможуть без неї.

Проблематика: Урбанізація. Травми дитинства і таке інше

Чекаю ваших зауважень