[x]

Візуальна новела УБК

 Завантажити файл
 Без медіафайлу
 Трипкод
Не піднімати тему
 До теми  До розділу
 Відповісти

Йо, файнач.

Давним-давно, ще на Січі, з'явилась в невідомусів ідея вітчизняної візуальної новели.

Напрямків тоді було декілька. Один з них, який я власне кажучи і представляю тут – це історія про парубка, що потрапляє на село і їбе на сіновалі дівок намагається знайти кохання серед місцевих дівчат, попутно відкриваючи для себе містичний світ міфічних істот українського фольклору.

Хто за те, щоб воскресити цю ідею і спробувати щось запиляти?

Багато зусиль не треба. Головне – це не залишати тему без уваги, критики і нових ідей. Якщо ідея зайде – гроші на контент будуть, я гарантую це!

Враховуючи що УБК розосереджене між 2,5 дошками – я пропоную об'єднати зусилля і вести дискусії паралельно на всіх трьох.

Це не реклама, а засіб виживання. Адміни, не баньте, будуйте УБК!

Тема на кропивачі: www.kropyva.ch/b/res/76249.html

Відповіді: >>12837 >>12852

>>12836

А нахуй вона потрібна? Я за своє життя грав/читав одну візуальну новеллу – Бесконечное Лето і зрозумів, що це не є чимось дуже цікавим, я маю на увазі сам формат візуальних новел. Після проходження однієї кінцівки проходити інші не цікаво. 2 години – і все, в пізду це гавно, там уже все зрозуміло.

P.S. Я дуже сумніваюсь, що ця "візуальна новела убк" буде хоч на 0,001% такою ж якісною як БЛ.

Відповіді: >>12838

>>12837

>А нахуй вона потрібна?

Щоб показати всім, що УБК може!

>зрозумів, що це не є чимось дуже цікавим

Тут немає нічого дивного. Є багацьо людей, яким ВН не заходять. Нічого поганого (рівно як і хорошого) тут немає.

>2 години

Перший раз я проходив Літо півтори тижні. Катаву – два (вийшов на рут Рін).

Навіть усілякі чисто хентайні ігри забирали в мене мінімум кілька днів.

Без образ, але так в ВН не грають. Не дивно, що тобі не сподобалось.

>Я дуже сумніваюсь, що ця "візуальна новела убк" буде хоч на 0,001% такою ж якісною як БЛ.

Ну не буде – то не буде. Думаю є сенс поставитись до цього як до можливості, а не як до невиправданих зусиль.

Мені цікаво, новели подекуди читаю. Маю надію шо й ця вийде. Тільки щоб була хоча б годин на 15-20 читання.

Ще можна дівчатам надати різні акценти, примішуючи локальних там галичанський та/або слобожанських слів.

Село круто було б розмістити у Миколаївській області, бо там природа та море та літнє, палке кохання можливе. Дівчата теж можуть бути не лише місцевими. Принаймні одна героїня може теж звідкись приїхати.

Круто було б увести сестру, щоб був blood-related relationships/сискон.

Також було б цікаво додати до героїнь трапа. Було б таке файне українське кохання.

Відповіді: >>12841

>>12840

>Ще можна дівчатам надати різні акценти

Озвучка – болюче місце. Але якщо доживемо – чому б і ні.

>Село круто було б розмістити у Миколаївській області

Я схилявся до варіанту "невідомих єбенів", тобто без розкриття геолокації.

Село має бути малодоступне, щоб можна було аргументувати неможливість героя звалити звідти в будь яку хвилину.

Але, знову ж таки, чому б і ні? Особливо, якщо місцеві краєзнавці підберуть хорошу місцину.

>Дівчата теж можуть бути не лише місцевими.

Я взагалі думав усіх зробити приїжджими. Просто тому, що цивілізованих дівок (з IQ > 12) в селах дуже мало.

На цьому навіть можна було б зіграти, коли "на самому інтересному місці" дівці довелося б їхати додому.

>Круто було б увести сестру, щоб був blood-related relationships/сискон.

Не думав над цим…

На днях спробую закинути наявний сценарій сюди, щоб люди були в курсі. Зав'язка сюжету – смерть бабусі головного героя. Його батьки живуть за кордоном, тому саме йому доводиться їхати в єбені і розбиратись зі спадщиною.

Відповідно, навряд чи там знайдеться місце сестрі. Хоча…

>Також було б цікаво додати до героїнь трапа.

А ось ця лінія – це вже зовсім інший проект: www.kropyva.ch/g/res/490.html

Відповіді: >>12843 >>12845

>>12841

>Озвучка – болюче місце. Але якщо доживемо – чому б і ні

Та ні, показати їх тескстово. Слобожанці підмішати до тексту всіляких тремпелів, а галичанці – всіляких алярмів.

>Я схилявся до варіанту "невідомих єбенів", тобто без розкриття геолокації.

Без розкриття теж добре, хоча наявність моря мабуть була би певним плюсом.

>Я взагалі думав усіх зробити приїжджими. Просто тому, що цивілізованих дівок (з IQ > 12) в селах дуже мало.

Усіх то мабуть занадто. Одну чи дві місцевих панянок варто б мати. Ще можна додати стандартного бовдура-осананаджимі, з яким головний персонаж приятулював, як був малий та відвідувавав це село. Хоча можна не село, а якесь селище, бо селище може мати крамниці, кав'ярні та навіть невеличкий торгівельний центр.

>Відповідно, навряд чи там знайдеться місце сестрі. Хоча…

Та чого, буде як в Йоцуґа но Сора. Молодик, сестра та інші місцеві/немісцеві дівчата. Просто не робити з сестринського руту main route та й все.

>Особисто я не є прихильником трапів. Тому, поки що їх наявність в історії під великим питанням

Шкода, я люблю аніметрапів. Треба якось пошукати на vndb теґ Only Cross-dressing Heros, бо хочеться чогось серйозного на цю тему, а не просто якогось порна.

І може лише пошту чи щось таке. Може я зможу допомогим з діалогами або чимось таким.

Відповіді: >>12849

Накатав попередній дуже короткий опис:

Далека далечінь – гра у жанрі візуальної новели з елементами еротики. Гра ставить на меті занурити гравця у атмосферу пригод і романтики, розбавлених містичними персонажами української народної творчості. В центрі уваги опиняється молодий студент, який волею долі потрапив у віддалене українське село «Далечінь». Протягом гри головний герой буде мати змогу розгадати таємниці цього місця і його перебування тут, зустрітись з потойбічним, а можливо і знайти своє кохання.

Ближче до вечора розповім про персонажів, які поки-що заплановані у грі.

>>12845

>І може лише пошту чи щось таке.

Контакти я залишу пізніше, коли більш-менш викладу тут інформацію по грі.

Закінчив опис сценарію першого акту і, по сумісництву, першого дня.

Головний герой – студент 2-го курсу у якого щойно почались літні канікули. Гра починається з того, що він їде у ранковому поїзді і розповідає передісторію. Два дні тому йому повідомили про смерть його бабусі, котра жила у віддаленому селі «Далечінь». Саме туди і прямує головний герой, аби вирішити усі питання пов'язані зі спадщиною. «Вступний брифінг» завершує провідник, який запитує в героя квиток і повідомляє, що скоро вони будуть на місці.

Гра розпочинається з залізничного вокзалу, на який прибуває герой. Там він знайомиться з Олею і дізнається про розклад руху транспорту. Останній говорить про те, що наступний автобус до села прибуде не раніше як за півтори години. Герой постає перед вибором: чекати на транспорт чи дістатись села самотужки. Від цього залежить якого з персонажів він зустріне далі: Олену чи Олесю.

Діставшись села герой починає розшукувати потрібну вулицю і натрапляє на діда Панаса. Той затримує його розмовою на якийсь час і вказує дорогу. Але чи знайде герой шлях залежить від гравця, який і мав його запам'ятати. Якщо вибрати невірний маршрут – герой натрапить на Олену, яка йому і допоможе.

Діставшись дому бабусі герой заходить всередину і оглядає дім. Він чекає на сусідку, з якою вони домовились зустрітись ще до початку гри. Але оскільки її ніде не видно – він починає роздивлятись речі в кімнаті і натрапляє на дивну стару книгу. Гравцю буде надана можливість розгорнути її, або ж облишити. Незалежно від вибору через кілька хвилин увійде сусідка і вони почнуть розмову.

Сусідка введе героя в курс справи і пояснить, куди йому потрібно буде звернутись для вирішення бюрократичних питань. Також вона коротко розкаже йому про село, його бабусю і про себе. В кінці розмови вона передасть йому ключі від дому і піде по справах. Наступна ціль героя – відвідати сільську раду на іншому кінці села.

Дібравшись до сільської ради герой помічає що сьогодні вони вже не працюють і вирішує пройтись. В залежності від рішень прийнятих на протязі дня він може провести час сам, або ж натрапити на якось персонажа. В решті-решт герой згадує, що так і не навідався на могилу бабусі. Він, сам або з компанією, вирушає на кладовище.

Блукаючи старим цвинтарем герой таки знаходить свіжу могилу і зупиняється біля неї. В залежності від того сам він чи ні, герой або занурюється у спогади, або розмовляє зі своїм супутником. Розмова триває якийсь час, сонце поволі спускається. Як тільки воно заходить – мурашки пробігають у героя по шкірі. У нього починаються галюцинації, які закінчуються тим, що він помічає посеред дерев силует, який поволі наближається. Герой втрачає свідомість.

To be continued. Roundabout.

>>12852

Не біда. Будь-яка допомога цінна, щось придумаємо.

Якщо інтерес до теми не згасне і дійде до прототипу – я залишу тут свої контакти.