Отож, перший персонаж: Олена.
Картинка стара, ще з Січі, тому не дойобуйтесь до розбіжностей.
Цій дівці десь біля 18-ти, в неї чорне волосся, зелені очі, вона худа і майже без цицьок. У неї поганий зір, тому вона часто носить окуляри, хоча читати з ними не може (1).
Олена не дуже зграбна і спортивна, їй важко даються фізичні навантаження чи будь-яка діяльність, яка вимагає хоч якихось зусиль чи концентрації (2). Також вона не дуже роботяща і легко відволікається на усяке-різне. Але вона прекрасно знає про усі ці свої недоліки: з деякими вона старається боротись, від деяких не на жарт дратується.
Вдягається Олена не надто вибагливо та й узагалі трохи (3) нечупара. Вона не відчуває себе жіночною, на фоні інших дівчат вона сприймає себе в якості персонажа заднього плану. Цей факт демотивує її, заганяючи в нерозривне коло заниженої самооцінки. Це виражається в тому, що серед гардеробу в неї домінують темні кольори, а замість спідниць, платтів та туфель вона віддає перевагу джинсам, кросам і легким осіннім вітровкам. "А навіщо гарно одягатись?".
Такий стан речей, як не дивно, має і світлу сторону: Олена сприймає невдачі не як трагічні події, а як частину життя, частину шляху (4). Невеликі провали не змушують її падати духом, майже завжди вона не втрачає нагоди спробувати ще раз. Не надто веселе життя зробило її сильною і самостійною, здатною приймати власні рішення.
Олена обожнює читати, особливо сильно вона захоплюється тим, від чого "перехоплює подих" (5). Книги для неї дуже дорогі, це одне з небагатьох занять, яке в неї добре виходить. Особливе місце в її серці займає фантастика і містика, на момент гри вона фанатіє від творів Кастанеди, світ яких став для неї тихим і спокійним острівком безпеки на фоні зовнішнього (тобто реального) світу.
За рік до подій гри Олена закінчує школу. Не маючи чіткого бачення себе майбутньої, вона віддається на волю долі і подається вчитись на ботаніка у перший ліпший ВУЗ, де проходить по балам. Але навчання не дається їй легко, нових друзів завести не виходить, а жменька старих швидко розчиняється у власному, дорослому житті.
Минає семестр, Олена усвідомлює що навчання їй не по зубам, її відраховують. Тепер вона залишається зовсім одна посеред порожнього світу, навіть батьки тиснуть на неї і дорікають за те, що вона ні не вчиться, ні не працює. Втрачаючи будь-яку надію вона тікає з дому до єдиної рідної душі – бабусі (6). Вона сподівається з розумом витратити той час, який в неї є і підготуватись до другої спроби навчання.
Але самотність і минуле невдахи дають про себе знати: запал гасне, перспективи видаються далекими і примарними. І лише книги і чарівні світи всередині них залишаються для Олени променями щастя в цьому похмурому світі. І в якийсь момент вона знаходить для себе поворотний момент у цьому сюжеті: потрібно навчитись дивитись на цей світ по іншому. Усе, в тому числі і вона сама, зміниться, якщо здобути інше бачення реальності. І ключем до цього нового і свіжого погляду вона обирає… наркотики.
Серйозно вважаючи що вони зможуть змінити її життя вона розшукує вид галюциногенних грибів, які от-от мали б почати сходити десь неподалік від села, де живе її бабуся. Одного ранку вона на повному серйозі відправляється на пошуки вглиб лісу, аж доки не натрапляє на… нашого героя. Вона залюбки проводить його до села, але зовсім не залишає свої наміри. Справу ще не закінчено, вона обов'язково спробує ще раз!
Історія Олени – це історія типової молодої людини, яка зіткнулась з дорослим життям не будучи до нього готовим. Наркотики здаються їй ключем до необхідних змін і ліками від самотності. На протязі гри герой буде виконувати роль рояля з кущів, не даючи дівчині ступити на слизьку доріжку (7). Або ж він може підтримати її і разом пройти цей шлях з білетом в один кінець (8). Це історія про те, що наркотики, це ВАМ БЛЯДЬ НЕ ІГРАШКА.
Отака хуйня, малята.
-
Це можна використати для якогось арту, де або її будуть показувати без них, або буде розіграна сцена коли вона знімає окуляри і герой охуїває яка вона гарна.
-
Наприклад, походи в гори або жонглювання.
-
Мова і справді йде про трохи.
-
Тут можна провести аналогію зі "шляхом воїна".
-
Це можна додати до словника її фраз.
-
Так-так, у тому самому селі Далечінь.
-
Принц на білому коні, другий шанс, веселка після дощу і хепі-енд.
- Її тіло можуть знайти, наприклад, в канаві.
