Сап, Тарасокуни. Джва місяці тут не був і не знаю, можливо, скоро рік з вами не побачусь. А все тому, що мене хочуть заслати до армії.
Історія прямо з клясичної української літератури. Батько тянки працює у військоматі і бачить мене у камуфляжі 24/7. Певно, так агриться він через те, що я кинув його доцю, забравши з собою подарований нею ноутбук, та трошечки луту поменше.
Але сам розсуди, Тарасе, дівчина мало того, що була 5/10, так ще і з закидонами до істерії. Хоч і фінансово забезпечувала нещасного бітарда, з грошей свого батька.
Але в неї була ще одна проблема, про яку я дізнався, уже в процесі стосунків. Виявилась, що вона стрімерша на цих ваших Твічах. Сподіваюсь, ви розумієте, що вона там стрімила. Батько її теж дізнався, і весь військомат теж, завдяки мені.
Тепер, мене викликали на комісію, і вчора сталось диво всі мої хронічні хвороби вилікувались практично, тому я придатний. Ну, майже.
Що робить, Тараси? Може помиритись із тян і швидко запилят дитину?