Коротко: раніше я любив читати, ще в дитинстві. Тоді це не здавалося чимось незвичайним і давалось доволі невимушено. Але після кільканадцяти років отупіння в інтернетах я зовсім втратив смак до літаретури. Пробував інколи починати якусь книжку англійською, але далі кількох сторінок діло не просувалось. При тому технічну документацію я здатен читати годинами. Чи є якась цікава книжка, яка реально здатна затягнути будь кого, навіть тих хто байдужий до них?
Раніше багато читав. По 100-150 сторінок в день. А тепер не можу навіть 20 хвилин читати – не можу зосередитися.
Якщо вас цікавить жанр фентезі, то вам точно повинен зайти Гоббіт. Написано все досить просто, оскільки спочатку це був просто казка, яку своїм дітям розповідав Толкін. Я сам почав знайомство з всесвітом Володаря Перснів саме з цієї книги, і мене дійсно затягнуло. Загалом, дуже рекомендую
Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори? Єдине що читав з Толкіна. Давно було, але пам'ятаю що враження були позитивні.
мимопроходив
Чому з двома "б" тоді? Як пристосовуєш іншомовне слово згідно сучасних правил, то йди до кінця вже.
Бо тупо немає часу, а коли він є – то втомлений і не до книжок. Ну і плюс з явився досвід – буквально усі пишуть схожі речі зараз. і тебе вже не дивує чи захоплює сюжет. Але я читаю, за рахунок інших – аудіокниги. Маленькі оповідання чи великі (наприклад Сільмарили, Толкієна). Поставив собі і працюєш – а воно на фоні читається.
І що для мене цікаве: я коли переглядаю минулий "код" – я згадую, що тоді я "читав". от така ф-ня, малята.
Відповіді: >>756
>тупо немає часу
Паскудно і зазвичай немає як із цим боротися. Спробуй виділяти собі на тиждень хоча би декілька годин для "часу на себе".
>а коли він є – то втомлений і не до книжок
Якщо лише фізично, то почитати хоча би півгодинки можна.
>аудіокниги
Не сприймаються як слід. Лише одна розпорошена увага призводить до того, що ти отримуєш гіршу версію за синопсис що його написав той хто дійсно прочитав. Розумію що хочеться хоча би чого-небудь коли немає інших можливостей, це не зверхність, лише спостереження.
З власного досвіду, інколи можна почитати в лікарнях та поліклініках. Але часто відвідувачі чи пацієнти хочуть поспілкуватися між собою.