Ну, і почну.
Прочитав "Антихриста" Ніцше. Ахуєнна річ, дуже прискіплива й детальна критика християнства. Та що там детальна – просто бездоганна! Всім антихристиянам рекомендую. Власне, читав, аби зрозуміти, за що ж я так презираю християнство. Зрозумів.
Читаю Лосєва "Діалектика міфа". Вельми цікава річ, чувак по хардкору розписує, що таке міф як він є, без пизди та інших домішок. Легкий і досить особистісний стиль викладення, навіть з гумором, проте строго науковий і понятійний.
Читатиму Канта. Або не читатиму поки що. Аноне, я просто боюся братися за цього мудилу, який пересилив усю середньовічну та іншу попередню фелазафію. Та в будь-якому разі – це треба. І – планую.
>Та в будь-якому разі – це треба.
Що значить треба? Я от не люблю філософів усяких читати.
Усі ці філософії та світогляди чимось нагадують мені творчість.
Як тільки ти начитаєшся розумних книжок для інженерів з різноманітними вирішеннями проблем, тобі буде важко придумати щось унікальне, своє. Мозок буде видавати одні баяни. Так і з філософією.
Хто сказав, що у тих книжках написана істина? Ніхто. Філософи – такі самі люди, як ми. То для чого забивати голову потенційним сміттям? До того ж, систематичне читання і фанатіння від всяких Ніцше якраз і є забиванням голови сміттям.
Ніцше – взагалі ГАРМАТА. Нащо він причепився до тих нещасних християн зі своєю "філософією"? Їх і так лайном годують, а він ще свого їм приніс.
Якби мені довелось помирати одному десь дуже далеко від цивілізації, закритому в дуже холодній бібліотеці, то я, певно, палив би книги, щоб протягнути трохи довше. Інстинкт самозбереження, все-таки.
Яку ж палити першою? Якби мене спитали таке вчора, то я без вагань відповів би, що це буде "Біблія". Але сьогодні я впевнений, що це має бути "Антихрист" Ніцше.
>Що значить треба?
Мені треба, звісно ж. Я розвиваю понятійне мислення. Оскільки гуманітарій, єдиний шлях – читати філософів.
>Усі ці філософії та світогляди чимось нагадують мені творчість.
Ну, це і є творчість. Не художня література, а творчість. Наука, до речі, це теж творчість. Та й узагалі люди творчі, навколо багато творчості. Тому я не зовсім дотямив, що ти маєш на увазі.
>систематичне читання і фанатіння від всяких Ніцше якраз і є забиванням голови сміттям
От у тебе точно понятійне мислення нерозвинене. :)
"Систематичне читання" й "фанатіння" – не знаю, де ти це вичитав у моєму пості. Я лише написав, що прочитав "Антихриста", і то є файний філософський твір твір, до речі – творчість. Я з Ніцша читав крім цього лише "Заратустру" – лайно лайном, з цього вусаня геть кепський романіст.
Коротше, ти бачиш те, що хочеш бачити, а не те, що написано. Якщо не виправишся в наступному пості, говорити нам нема про що.
Зрештою, не подобається філософія – не читай.
>Їх і так лайном годують, а він ще свого їм приніс.
У тебе якесь недорозвинене історичне бачення. В середині 19 ст., коли він це написав і видав, усі ходили строєм за командою батюшки та співали гімну Ісусу нашому Христу. Це саме Ніцше зламав цю тенденцію, та зробив так, що ти тепер можеш класти хуй на церкву.
Довго-текст по Ніцше з мого бложику який скоро почну наповнювати новими матеріалами
>палив би книги, щоб протягнути трохи довше
А, ти з тих, хто заходить у /літ/ насрати та розказати, що книги не потрібні. Не затримуйся, в /б/ тебе вже зачекались.
>Навіть у США з цим проблеми.
Де США зі своїм пуританським корінням, а де благодатна постмодерністська Європа.
Я не знаю, де ти знаходиш людей, що засуджують тебе за атеїзм. Пробував спілкуватися з кимось крім своєї бабусі?
Дискутувати йому не цікаво. А про що ти зібрався дискутувати? Хіба у цьому тріді є про що?
Може, про K-ON?
Знаєш, K-ON свого часу став для мене символом бездарного витрачання часу. Тупіше витрачали час тільки ті школярки, але, все-таки, вони – школярки, а я – ні. І тепер кожного разу просираючи час на якийсь непотріб накшталт "Антихриста", я згадую K-ON.
Офігіти, а де мій текст? Ютуб затирає текст повідомлення.
Короче раджу творчість цього поважного чоловіка, як трамплін в розкриття теми тотального ХГМ в США.
А якщо ще врахувати, що кількість латиносів в америці збільшується в геометричній прогресії, то їх скоро чекають темні часи із інквізицією. можливо
Я не проти Менсона, теж люблю ранні альбоми. Але, як би то сказати, він не просто атеїст. Він використовує дуже епатажний підкреслено антихристиянський образ, який таки ображає почуття віруючих. Тому не дивно, що проти нього виступали всякі пуритани в країні, де все починалося з пуритан.
Але, наскільки знаю, Менсона не стратили, не лінчували, навіть пісні його не заборонили навіть якщо й були спроби в деяких штатах – тож усе з релігією в США норм. Хочеш – будь пуританином, хоч' – атеїстом, хоч' – сатаністом. Хочеш судись проти атеїстів чи сатаністів тіки не факт, що виграєш. Вільна країна. Нам би брати приклад.
>тотального ХГМ в США
Ну, і додам. Нема такого в Америці. Там поважно ставляться до чужого світогляду – допоки поважають їхній. І взагалі дуже толерантні люди. Це побільшості.
А ХГМ-нуті в США – це жителі якоїсь глубинки, якісь реднеки-селюки, котрі досі зберегли пуританські звичаї й релігію предків. Америка – країна контрастів, і таке там є.
От повертаючись до літератури, Дойль в одній повісті про Шерлока добряче розкрив суть сект у США. Як би то дивно не звучало, але завдяки всяким мормонам білі люди й розповсюдились на весь континент аж до Тихого Океану. І ці мормони досі є. А позаяк США – реальна федерація, то ці мормони в себе вдома пани. Там узагалі кожен штат, кожне село має репльне самоврядування. Пани на своїй землі. І якщо ці пани ХГМ-нуті, то й порядки на їхній землі ХГМ-нуті.
Прітєсняют – не прітєсняют… Спочатку хтось тут про осудження говорив.
Я там не жив і не можу бути на 100% впевненим, але релігійні недоумки і в Африці будуть релігійними недоумками. + у США більше 80% вірунів.
Люди там справді більш толерантні. До Магомеда будуть нормально відноситись, до Хень Інь Шуна будуть нормально відноситись, навіть до православного Льохі. А до тебе – ні, бо ти безбожник їбаний.
Ну і про Brights чомусь ти промовчав. Для чого вони ж тоді з'явились, якщо все так чудово?
>А до тебе – ні, бо ти безбожник їбаний.
Хто тобі сказав, що я атеїст?
Решта, що написав нецікаво. І так зрозуміло, що ти в США не жив, з американцями не спілкувався, а судиш по якійсь недолугій інфі в інеті, либонь з жовтої преси.
Коротше, я сюди прийшов про літературу балакати. Мене не цікавить твій атеїстичний бугурт.
>Решта, що написав нецікаво.
Ну, звичайно.
Ще раз. Brights. Ти ж не можеш сказати, що вони просто з дупи вилізли.
Це вже не тільки мій бугурт, але й бугурт американських атеїстів.
Правильно пишуть на диктанті. А я школу й універа вже давно закінив, лілко))
На добраніч.
Прочитав
- Леонід Андрєєв – Іуда Іскаріот
Така собі біографічна розповідь про життя Іуди. Виставлений він повним підором та хуєсосом, не знаю чи це правда, чи автор сам придумав. Але читати було досить цікаво.
- Леонід Андрєєв – Життя Василя Фивійського
Недочитав. Якась нудятина. Спочатку ніби цікаво, сторі про попа і його жорсткі сімейні проблеми. Але якось не цікаво.
- Невіл Адам – Ритуал
Чудова та неординарна страшилка. Куди там смердюку Кінгу братися із його казочками. Слухав ночами аудіокнигу, взагалі клас, як атмосферно.
>Сяйво на 4+, досить цікаво, але розтягнуто і повне хуїти про всякі душевні переживанні.
Ну, треба буде зацінити.
>Ритуал звичайно що не перекладений. В нас же перекладають все відоме із запізненням в 10-50 років.
А стиль не дуже закрутистий? Я, в принципі, англійською читаю, якщо нема нашого алекватного перекладу.
Хто що порадить із хорору? Можна на сруському. Лавкрафт якось не вражає, але я хочу продовжити жувати кактус. Ось вам мій лог останього прочитаного із оцінками
-
Томас Лиготти – Последний пир Арлекина – 2
-
Мэйчен Артур – Великий бог Пан – 2
-
Роберт Говард – Голуби преисподней – 4
-
Грег Бир – Музыка, звучащая в крови – 3
-
Харлан Елісон – У меня нет рта, а я хочу кричать – 1
-
Ден Сімонс – Метастаз – 3
-
Ден Сімонс – Стикс течет вспять – 2
- Ден Сімонс – Побриться и постричься – всего за два укуса – 5
Хоч це переважно фантастичні оповідки із звамашками на хорор.
Уже створив fajno.in/lit/93/
Навіщо-хуїщо. Треба. Моє діло створити, а там подивимось.
Хтось читав "Елементал" Шкляра? Що скажете? Чи варто обмазуватися? "Містична еротична історія" з опису якось відлякує.
>Українець, вояк Французького іноземного леґіону, отримує завдання вивезти із заблокованої Чечні дочку генерала, на яку полюють російські спецслужби. Ця надзвичайно напружена авантюрно-містична еротична історія гіпнотизує і приголомшує. Однак, попри всі зовнішні принади роману, Василь Шкляр – визнаний майстер сюжету, як завжди, б'є у «больові точки». В «Елементалі» – це насамперед анатомія тероризму, невимірна ціна любови, життя, смерти.
"Іліада", "Одіссея". "Пісня про Нібелунгів". "Старша Едда", "Молодша Едда", ціла купа ісландських саг. Шмат з "Мабіногі", "Смерть кророля Артура" Томаса Мелорі, але не до кінця. Ще раніше читав "Легенда про Йосіцуне" в перекладі Б. Стругацького та "Повість про дім Тайра". Читав також "Подорож на Захід", "Роман трьох держав" – російською "Троецарствие", "Річкові заплави", "Квіти сливи в золотій вазі", але жоден з китайських романів поки що до кінця не дочитав. Прочитав "Пісню про Роланда" і купив книжку – "Беовульф", але ще за неї не брався. Зараз читаю "Енеїду" Вергілія, також під ліжком валяється ще не прочитані "Метаморфози" Овідія. В найближчих планах – "Слово о полку Ігоревім", поки що придивляюсь до різних перекладів. Є тут ще такі самі придурки як я, що читають щось подібне?
>Є тут ще такі самі придурки як я, що читають щось подібне?
Так. Причому Беовульфа, Метаморфози прочитав. За Енеїду брався, але відклав. А от кацапські переклади облом читати, тому все жду Артура, Старшу Едду та Мандрівку на Захід українською.
Щоправда пару саґ усе-таки читав російською – не втримався. Це, звісно, тєма. Хочу ще зацінити ірландський епос. Але він теж лише кацапською.
Петронія шариш? Я недавно відкрив для себе. Кайфовий чувак був.
>В найближчих планах – "Слово о полку Ігоревім", поки що придивляюсь до різних перекладів.
Я в перекладі Рильського читав – норм. Ще хочу зацінити Франка, така-то мова архаїчна.
Перечитую зара Володар Перснів. Переклад Оніщук. Нарешті пристойний укр.переклад, який можна читати з задоволенням.
Прочитав "Пасинки Всесвіту" Хайнлайна. Між 4 і 5. Оригінально, піднята цікава проблема, але досить примітивно. Все таки бачиться товстолобий Хайнлайна із його прямолінійністю та грубістю.
Читаю "Королеву Марго" Дюми. Дюма охуєнний писака. Шкода що прихильник підорської французької революції. Але писака заєбісь. Всі ті д'Артаньяни, де Бюссі, де Ла Молі. Просто охуєнно. Дюма зробив мене романтиком.