Антони, де і як окрім нічних та комп'ютерних клубів, та наливайок можна розважитися в столиці о 2-3 годині ночі?
Клуби бісять за визначенням.
А наливайки просто надоїли, зараз в одній із них: пруф на фото.
Мій типовий графік:
-
Затримуюсь на роботі годин до 19
-
До 22-ї сижу в якомусь Макдональдсі
-
Нічний сеанс в кіно до півночі.
-
Потім або зависаю в інтернет-кафе, або веду інтелектуальні бесіди з бомжами про політику в наливайці.
-
о 6-й приходжу додому і сплю 4 години
- в 11 годин – вже на роботі.
І всьо знову…
Хронічне безсоння воно таке.
Нічний Антон.
Раніше знімав однушку, але поняв шо платити 6k гривень за місце де ти лише кілька годин спиш – це дічь. Знімаю комнату в розйобаній комуналці на окраїні. А так як кімната прохідна, речей в мене мінімум, то по факту плачу 900 грн за право спати на дивані. Думаю переїхати в хостел.
26 років все життя
Насправді, не так паскудно. Проблем лише дві: нічим себе заняти по ночах і криза спілкування по ночах же.
Паскудно було в школі, армії, частково в універі, коротше коли навколишній світ масимально підлаштований під переважну більшість людей, що сплять 8 годин. Уяви, як воно по 4 години вряд лежати в темноті на койці, тому що "рота відбій"; щей хуй посоваєшся (йобані панцирні ліжка) – либонь, вислухаєш триповерхових від посонів яких побудиш.
В догонку, уточню що просто хуярити в роботу замість 8 годин 12, або вчити іноземну, чи ще шось корисне робити не вийде. Я лише сплю 3-4 години замість 8, заморююся і потребую відпочинку як всі інші.
Є лише один хак, що дозволяє спати 8 годин. Це спати раз на дві доби.
Робив так місяць, але потім мабуть ресурси організму скінчилися і було досить хуйово: постійно "заторможений", апатія, проблеми з травленням, тощо.
Протримався ще міцяць на енергетиках і повернув свій життєвий ритм взад – знову стало все норм. Після цього не експерементую.
>Уяви, як воно по 4 години вряд лежати в темноті на койці
І так цілий рік? Це ж можна здуріти, мабуть.
>Я лише сплю 3-4 години замість 8, заморююся і потребую відпочинку як всі інші.
Цікаво. А я колись намагався силоміць на схожий режим перейти. От тільки я хотів якраз 12 годин на добу хуярити. Мабуть, тому й не вийшло нічого.
Ще поліфазний сон практикував, але недовго. Причиною якраз і стало те, що весь світ заточений на нормальних людей.
Ну, мають бути ще й інші способи. Але якщо ти не вважаєш це проблемою, то байдуже.
А по темі оріджинал посту: я би керувався тим, що мене цікавить, а вже потім дивився чи доступно воно у нічному місті.
Я підкоректував свої вподобання під заклади що працюють о 2-3 ночі.
Ну впевних рамках звісно, бо як писав клубами і саунами зі шльондрами гидую.
>Ну, мають бути ще й інші способи
Сумніваюсь, шо є шось таке що змусить мене "нормально" спати (не один-два рази, а щоночі протягом років) і не вкоротить мені віку.
Тим часом, ще один чек ін із наливайки. В очікуванні місцевих бічів цікавих співрозмовників.
А я в ту ніч потягував яблучний сік і сидів у чатику з мужиками, які прикидались 8-річними дівчатками. Не така вже й велика різниця, якщо замислитись.
Ну, як друзів, співрозмовників.
А шукати сильно не доводиться, чи проявляти особливу ініціативу. Кількість столиків не велика, а на вулиці не сильно то тепло, рано чи пізно хтось підсяде, а далі розмова сама зав'яжеться.
26 років – це достатній термін, що б оцінити марність буття і своїх потуг змінити не змінне. Втім можеш вважати мене безвольною скотиною.
>26 років – це достатній термін, що б оцінити марність буття і своїх потуг змінити не змінне
Так говорять ті, хто вже напівмертвий.
В Україні середня тривалість життя десь 70 років. Тобі треба ще років десять протягнути, щоб все це звучало більш переконливо. Тоді ніхто й не вчитиме жити.
Скотили трід у якісь буряки, обговорення "культури" ВК і будуть тепер переливати з пустого в порожнє.
Краще зацініть мою сторі. Їду якось у громадському транспорті і біля мене сідають дві тян. Балакають про щось нудне, балакають, я особливо не прислухався. І тут одна видає таке: "Слухай, у мене на минулих вихідних такий випадок був! Я в інтернеті засіла! Весь день сиділа!". І далі була кулсторі про скроління сайтів новин. Я отримав приступ справжньої української печалі. Занавіс.
З виду то була студентота віком 19-20. 2017 рік.
Файний трід.
Звісно, 99% відсотків це нижні прошарки суспільства: алкашня, гастербайтери, босяк із Донбасу.
Втім, бувають дійсно унікальні типи.
Мабуть найцікавішим був колишній регіональни політтехнолог із Рашки (принаймі з його слів). Багато прохолодних байок від нього у той вечір почув про вибори всяких губернаторів у 90-х.
Я не проти.
В мене досвід художньої літератури – нульовий.
Маю досвід журналіста-фрілансера, купу готових персонажів, ситуацій, діалогів і т.п. в голові навіть певні текстові заготовки.
Але, от в сюжет не вмію, навіть якось товстезну книжку прочитав з літературної теорії – не допомогло.
Бо ж журналіст описує готову історію, а як нову придумати не їбу.
Якшо, хто вміє в сюжети і бажає долучитисі чи допомогти пишіть. В тім навряд тут хто знайдеться
Таки краще додумати щось і спробувати їх зліпити, можливо. А то ще дізнаються посони, які прийшли до успіху, їх щось не сподоюається і завітають до ОПчика у кафешечку.