Кола Стівена Кові

>>14923

Нащо так ускладнювати і під покровом "систематизації та ефективності" робити з життя якийсь фабрично-заводський виробничий процес.

edpgraphic.png

>>14925

Це про вибір та ефективність.

Вчитись, щоб підвищити свою кваліфікацію, дізнатись щось нове та корисне, отримати якісніший результат. Для цього можна зосередитись на двох моментах:

1. Перевірка вже знайомих методів в різних умовах може додавати впевненості у надійності цих методів, що додає мотивації.

2. Порівняння різних прикладів для розуміння окремих деталей та взаємозв'язків між ними, що може сприяти розвитку цих речей та кращим результатам у наслідок розумного вибору необхідного.

А ще існує практика самонавіювання або "докладного самопояснення" з подальшою перевіркою певних припущень для виявлення принципових, раніше складних, моментів.

Що на що впливає? Що заважає?

Як це поєднати/поділити?

Яка має бути умова для чого? На якому етапі?

Завдання подібного плану мають на меті підвищити рівень добробуту.

"Якою ціною це виходить зробити?"–питання пріоритетів та вміння. Воно може базуватись як на соціальних, так і на технічних моментах, тому слід дивитись на речі трохи ширше.

Крім того, існує велика кількість недопрацьованих та перспективних речей, від яких можна отримувати користь різного ґатунку.

Це завжди виклик самому собі, щоб отримати відповідь на доволі наївне питання: "Що я міг би зробити ще з тим, що в мене є..?"

15716809856673.png

Цікаво, що самі причино-наслідкові зв'язки завжди мають горизонтальне положення, мов на шальках терезів.

Виникнення [емоції або ідеї] можна уявити, як поступове піднесення нагору, на кшталт росту рослини.

А реалізація, навпаки, нагадує вертикальний спуск вниз, як, наприклад, процес письма або вишукування важливої деталі серед неосяжного скупчення великої кількості довільних об'єктів з висоти.

Уся принадливість творчості, її обґрунтована складність полягає у красі правди.

Способи її відкриття або трансформації можна презентувати у найрізноманітніших способах конструювання добірних інтерпретацій з окремими елементами, їхніми спеціальними функціями.

І для того, щоб навчити застосовувати ці способи варто лише уявити логічні етапи необхідних операцій, що утворюють бажану закономірність, зумовлюють умовне уточнення, проникають вглиб системи, та виявляють т.з. "дієописовий момент".

Адже, як зауважив свого часу Ґете, якщо не помиляюсь, приблизно так: "Читати добре… Але ж наскільки краще побачити!"