Щойно мені явився у сні Ясон.
Ми з ним сиділи на кухні і пили ромашковий чай. На вулиці йшов гидкий осінній дощ, а за стінкою когось гучно їбали в сраку.
"Але ж ти помер?", тихо і з недовірою запитав я.
Ясон не відповів, він лише поморщився і подивився повз мене кудись у вікно де під дощем 3,5 гастарбайтера з Донбасу копали яму.
Потім, Ясон перевів погляд на мене і запитав:
"Тарасе, як ми могли все так просрати? Крим, Учан, Демотиватори – де це все? Якого хуя?"
Я ніби шестикласник, що не вивчив урок винувато знизав плечима.
"А ти Пеклі чи в Раю, Ясоне?", вирішив змінити тему.
"У Вальгалі. Але, тебе туди не пустять, бо ти жид і підор." відповів Ясон.
"Хріново, але чому ж я підор?"
"А кого, по-твоєму їбуть зараз у сраку за стінкою? Тебе звісно."
Після цих слів Ясон відкрив вікно, перетворився на 80-ти кілограмового гробця і полетів у не відомому напрямку.
Я залишився насамоті допивати ромашковий чай і слухати як мене за стінкою їбуть в сраку.
