[x]

Без теми

 Завантажити файл
 Без медіафайлу
 Трипкод
Не піднімати тему
 До теми  До розділу
 Відповісти

Художнє чтиво смокче у худ. фільмів, до речі. Тільки книгобляді відмовляються це визнавати, вони вигадують всяку маячню про те, що ті, хто читає малюють образи у себе в голові, а у фільмах все вже готово і тому книги рулять.

Насправді ж, письменники обмежені одним тільки текстом, а у фільмі можна передати задумане через звук і зображення.

А вже фільми відсмоктують у сучасних комп'ютерних іграшок, бо там до всіх переваг фільму додається ще й взаємодія гравця з віртуальним світом.

Щось таке виходить, якщо дивитись на книги, фільми та відеоігри, як на інструменти.

Відповіді: >>195 >>197 >>198 >>298

>>194

>Насправді ж, письменники обмежені одним тільки текстом, а у фільмі можна передати задумане через звук і зображення.

Книжковий текст дає уяву не тільки про звук і зображення, а ще й запах. Припустимо, на екрані ти бачиш жебрака. Ти бачиш тільки його поганий одяг, неголену пику і щось таке. А з книжки ти дізнався б, що від нього тхне немитим тілом, а також шкіряними захворюваннями. В той же час у кіно цього не передати.

Відповіді: >>199

>>194

>Художнє чтиво смокче у худ. фільмів, до речі.

Тестуально набагато ширші можливості для експериментування з простором і часом, ніж кінематографічно.

>>194

>А вже фільми відсмоктують у сучасних комп'ютерних іграшок, бо там до всіх переваг фільму додається ще й взаємодія гравця з віртуальним світом.

Тільки ти забув додати, що ця взаємодія досить стандартна й типова – цікава хіба для підлітків. Ну, чи раз на рік розважитись – для сучасного дорослого. Здоровій і зрілій людині будь-яка комп'ютерна гра набридне вже за 15 хв.

Ті ігри, які дійсно глибокі наприклад, Planescape: Torment, виграють саме оповіддю – а це вже літературна майстерність, як не крути. Тож ми знов повертаємося до літератури.

А, до речі, сценарії для фільмів – теж література. Так шо ти можеш скіки завгодно патякати про непотрібність худ.літ. – проте на ділі вона вже є в розхвалених тобою фільмах й іграх, які не можуть без неї існувати.

Відповіді: >>199

>>195

Якщо це просто опис від 3-ої особи, то у фільмах є аналог, ще й голосовий.

Якщо треба зробити це показуючи реакцію якогось персонажа, то у фільмі можна показати пику рандомного перехожого, у якого на обличчі написано "Фу блядь, фу нахуй!".

>>198

>Тільки ти забув додати, що ця взаємодія досить стандартна й типова

Ну, це вже проблема сучасних популярних іграшок. Але навіть примітивні текстові РПГ дають ефект залученості у те, що відбувається. І це не порівняти з тим, що пропонують типові сторі на папері, де ти можеш тільки співпереживати оті лінійні пригоди. Ці РПГ-шки дають іллюзію нелінійності і того, що ти можеш повпливати на розвиток подій.

>А, до речі, сценарії для фільмів – теж література.

Якщо подивитись на це під іншим кутом, то стає очевидним, що література – лише частинка кінематографу.

>ти можеш скіки завгодно патякати про непотрібність худ.літ.

А я такого й не патякав Якщо що – я не ОП, тільки хотів сказати, що книги, як інструмент, вже трохи застаріли.

Відповіді: >>202 >>203

>>199

>Якщо це просто опис від 3-ої особи, то у фільмах є аналог, ще й голосовий.

А якщо від першої особи? Чи від другої? Отут у фільмів починаються проблеми. Я ж кажу – література має набагато більше можливостей в експериментуванні з простором, часом і свідомістю, у якій це все знаходиться.

Щодо ігор – я нічого проти не маю. Сам переграв у силу силенну в підлітковому віці. Проте жодна гра не має такої глибизни в чуттєвому пізнанні світу, як якісна література. Ілюзія нелінійності в хороших РПҐ – ок. Хоча після тисячі чи скіки там, щоб не збрехать пройдених РПҐ вони всі здаються на одне лице – усі ці типові сюжетні ходи вже по триста разів переграні. Тож – нецікаво.

До того ж, є й така нелінійна література. Приміром, я колись читав книжку про Конана, і там у кінці було інтерактивне оповідання, де Конан бродив лабіринтом. Читач мав вибирати ходи, і від того залежала подальша доля героя. Можна було померти.

А зараз, з розвитком сучасних інформаційних технологій, можливостей для інтерактивних історій набагато більше.

І ясно, що ти не ОП, бо я ОП, ліл.

Відповіді: >>204

>>199

>книги, як інструмент, вже трохи застаріли

І шо ти мелеш? Останні моделі е-буків, напевно, сучасніші за твій комп. Недавно тян купили на ДН. Так там уся пачка, і під'єднання

Але твої упередження й щодо паперових книг безпідставні. Зайди в будь-яку книгарню та спитай, за рахунок чого існує їхній бізнес. Можливо, тебе здивують цифри продажів неабиякі. А ще можеш поспостерігати за касою – переважно книжки купляють молоді люди, яких точно в застарілості не звинуватиш.

Так що не варто вигадувати фігні. Книги читали, читають і читатимуть. І це завжди буде ознакою ммм…вищої культури, чи шо. Бо мислення вербальне, й розвивається саме завдяки читанню, а не перегляду фільмів чи гранню в ігри. Хоча ігри теж норм – наразі в передових країнах активно впроваджують ігрове навчання.

Відповіді: >>204 >>299

>>202

>До того ж, є й така нелінійна література.

Я тільки чув про такі. Але вони з'явились уже після іграшок такого жанру, мені здається. Це десь 70-ті.

>література має набагато більше можливостей в експериментуванні з простором, часом і свідомістю, у якій це все знаходиться

Яким чином вона дасть більше, якщо фільми та ігрульки вже мають все те, що вона може дати?

>>203

Упереджений якраз не я. Я не сперечаюсь з тим, що зараз макулатура і єбуки на кожному кроці і що вони ще досить довго будуть актуальні та популярні.

Я кажу про те, що кінематограф та ВР мають більше засобів, ніж просто набір буковок І він в числі тих засобів, до речі.. Вони досі не витіснили книженції, бо ще надто молоді для цього. Фільми з'явились у 19-му ст. Відеоігри у 20-му ст. А книженції коли? Та біс занє, дуже давно.

І якщо на твою улюблену сторі зняли паршивий фільм, то це ще не значить, що весь кінематограф – убоге сміття для дегенератів.

Відповіді: >>205 >>300

>>205

Ти про це?

>Тестуально набагато ширші можливості для експериментування з простором і часом, ніж кінематографічно.

Яким чином вони ширші? Мені здається, що якраз навпаки. Навіть комікси з швиденько намальованими ілюстраціями дають більше, ніж просто текст. Наведи приклад тоді. Що можна передати тільки через текст?

Чи може ти маєш на увазі передачу запахів якогось бомжа?

>А якщо від першої особи? Чи від другої?

Та хоч від Аллаха! Навіть в убогих аніме для школярів а-ля Нарута використовують такі штуки. Там ледь не кожної хвилини озвучують чиїсь думки, демонструючи при цьому ще й убого намальовані скривлені пики.

Відповіді: >>237

>>205

Він по ходу тупий ананємас, я виходю з дискусії.

Навіть на стилістику його подивитись

>мені здається
>мені здається
>мені здається

Поки йому щось там здається, люди вцт знають і діляться знаннями. Але коли онанємас не вміє читати, а чує лише себе, то не годен ці знання зачерпнути.

Відповіді: >>212

>>206

>Навіть в убогих аніме для школярів а-ля Нарута

Наруто – цікава й надихаюча історія, історія про хлопчика у якого ніхуя не виходить, але важко працюючи і з допомогою друзів він доходить свого. Варто подивитись кожному підлітку років 13-14. А ти даун.

Відповіді: >>238 >>301

>>237

>Варто подивитись кожному підлітку років 13-14

Я це і мав на увазі під "для школярів". Я й сам його дивився якраз у такому віці, але від того воно менш убогим не стає. Це багатосерійна тягучка зі штампами.

>>203

Зараз побутує якась мода на читання. Заходиш в книжковий відділ Ашану, дивишся на цих всіх пантових жирух, котрі з тупим виразом обличчя беруть кожну книгу до рук, обов'чзково кажучи при цьому "ой, ч це читала, класна/кльова/крута книжка", і окнигіваєш по повній програмі.

Відповіді: >>302 >>303

>>237

Я в свої 10-11 заводив руки за спину, щоб швидше бігати. А ще лизав личко Сакури і цілував її через екран. Ось чого мене навчило аніме.

Відповіді: >>305

>>300

Це, типу, аргумент? Однаково з цього далеко не завжди виходить щось гідне. Я той, хто цю суперечку почав, до речі от деякі фільми, що були написані по книгах, які я читав, не міг додивитись.

Знімають по книгах бо це вигідно. Не треба завойовувати аудиторію, вона вже є і тільки чекає нового контенту.

Фільми інколи по іграшках знімають, інколи іграшки роблять по фільмах, інколи книги пишуть по цьому всьому. Таки не аргумент.

Відповіді: >>309 >>310 >>311

>>304

По суті, ті ж самі книжки по всесвіту Вархаммера навіть літературою не назвати, це як фанфіки по мотивам.

Я не зустрічав у природі книжок, написаних на основі фільму. Зазвичай люди просто не знають, що спершу була книга.

Яскравий приклад цьому – "Бійцівський клюб" Палагнюка. Автор у післямові говорить прямим текстом з одним чуваком про БК, а той щиро дивується, що, бачте, була якась там книжечка.

>>304

По суті, ті ж самі книжки по всесвіту Вархаммера навіть літературою не назвати, це як фанфіки по мотивам.

Я не зустрічав у природі книжок, написаних на основі фільму. Зазвичай люди просто не знають, що спершу була книга.

Яскравий приклад цьому – "Бійцівський клюб" Палагнюка. Автор у післямові говорить прямим текстом з одним чуваком про БК, а той щиро дивується, що, бачте, була якась там книжечка.

>>304

По суті, ті ж самі книжки по всесвіту Вархаммера навіть літературою не назвати, це як фанфіки по мотивам.

Я не зустрічав у природі книжок, написаних на основі фільму. Зазвичай люди просто не знають, що спершу була книга.

Яскравий приклад цьому – "Бійцівський клюб" Палагнюка. Автор у післямові говорить прямим текстом з одним чуваком про БК, а той щиро дивується, що, бачте, була якась там книжечка.

Відповіді: >>313 >>315

>>311

Нагуглив 1,5 книги так написані. Не знаю чи вони взлетні, але фільми відомі, здається.

Бригада, Ван Хельсінг, Санта-Барбара. З іграшками ситуація трохи краща.

Пишуть або спецом для читунів-фанатиків, щоб грошенят зрубити, або просто тому, що у когось ну дуже вже крутий фанфік вийшов.

>>317

А ти читав? Ні? То хулі піздиш. Краще читати виключно письменників 19 століття, чи хоча б тих, які вже років 50 як померли, ніж кидатись на всяке лайно для нетакихяквсі смузіхльобів, які важче свого хуя нічого в житті не тримали.

Відповіді: >>319

>>319

Ой, ти хуйлуша інтеліґента, блядь, підор очкастий, сука червь гнойний. Книги – це всього то один із способів дозвілля, такий же як і перегляд фільмів чи роликів на ютубі. Воно й не дивно, що раніше книги читали лише дворяни, вони єдині мали дохуя вільного часу, простому робітнику було не до книг.

Відповіді: >>321

>>320

>Книги – це всього то один із способів дозвілля, такий же як і перегляд фільмів чи роликів на ютубі

Проходив повз. Втручуся.

Ні, аноне, це не так. Цю хуйню придумали пітурди з двача, щоб не відчувати себе неповноцінними.

А насправді якісні книги розвивають мислення – бо воно вербальне. Ні фільми, ні ролики не несуть таких профітів. Що й видно, поспілкувавшися з любителями книг, потім з любителями ютубу – й порівняти.

У мене все, бугурть далі, тупенький нечитайлику.

Відповіді: >>322

>>321

Знаєш, оці всі моби сучасні дуже добре розвивають уміння швидко приймати рішення. А ще іграшки з менеджментом (Cities: Skylines, Travian тощо) розвивають відповідні навички, бо там треба контролювати ресурси, слідкувати за часом і взагалі багато планувати. Трапляються фільми з адекватними лавсторями, то вони трохи розвивають емпатію, якщо вникати.

А що розвиває читання? Ти стверджуєш, що читання тексту – це значно краще, ніж слухати голос. А я стверджую, що ти піздиш. Читання – це процес розпізнавання груп символів та їх інтерпретація.

Розпізнавання символів стає звичкою і через якийсь час вже нічого не розвиває, якщо ти не якісь ієрогліфи читаєш. Тоді чим інтерпретація слів при читанні краща, ніж при сприйнятті мовлення? Та нічим.

Ці книгоблядки, особливо ілітні любителі худ. літ., мабуть, ніколи не порозумнішають, бо кожного разу несуть одну й ту ж хуйню.

>читання розвиває мозок

Ідіть нахуй.

>читання розвиває інтелект

Теж ідіть нахуй.

>читання розвиває мовлення

Навіть звичайне спілкування може розвивати мовлення краще, бо доводиться ще й формувати свою думку, щоб відповісти. Тому можете піти нахуй.

Нагадайте, якщо я щось пропустив.

Відповіді: >>337 >>348 >>359

>>322

>ідіть нахуй

Аргумент рівня /Ь. Бачу, добре ти мислення розвинув іграми та спілкуванням з обмеженими хіканами.

Я грав у різноманітні ігри, вони досить типові, а сучасні то й узагалі всі наче за шаблоном зроблені. У підлітковому віці награвся, тепер максимум на 15 хв. вистарчає, хоча маю друзів, що досі граються й запрошують "пошпілити на іксбоксі". Доводиться чемно відмовляти. Дехто не розуміє, але я краще вдома полежу книжку почитаю – це цілком задовольняє мої інтелектуальні й естетичні запити, які дещо тонкіші, ніж у таких людей, і таких як ти. Можеш ображатися.

А твоє профанське теоретизування про "розпізнавання символів" узагалі сміх та й годі. Зразу видно, що людина не читає й не знає, що воно таке. Ми читаємо не символи, а твори – стилістичну цілісність. От вона й несе інтелектуальне й естетичне навантаження, яке більшість людей твого типу просто не подужають зрозуміти й відчути. Символи ж – лише спосіб передачі.

Відповіді: >>340

>>337

Тільки зараз помітив, що я тоді трохи не дописав свій пост і зараз там грішне з праведним переплутано, але щось мені байдуже.

>Аргумент рівня /Ь

А ти як думав? Те, що прийнято без доказів, може бути й відкинуто без доказів.

>стилістична цілісність

А хто сказав, що це властиво тільки вашим текстикам на папірцях та єбуках?

>Символи ж – лише спосіб передачі.

Я це й намагався донести.

І чи не міг би ти більше розповісти мені про мене, мої захоплення та коло спілкування? Аж цікаво стало.

Відповіді: >>341

>>340

>А хто сказав, що це властиво тільки вашим текстикам на папірцях та єбуках?

У цьому тріді ти таку думку висловив перший. Зі знаком питання, але то деталі.

>Те, що прийнято без доказів, може бути й відкинуто без доказів.

Не знаю, як довести на словах, що читання розвиває інтелект. Сходи в генделик, де гопарі смокчуть пивасик, поспілкуйся з ними, чи просто послухай, про що і як балакають. А потім зайди в бібліотеку, на якийсь читацький клюб, навіть любителів фантастики – й порівняй.

Звісно, й серед любителів книжок є свої "гопники", котрі навертають дамські романи й низькоякісне фентезі, чи взагалі читають усе підряд – для того аби "вбити час". Особливо це тянам властиво. Утім, якщо брати середній інтелектуальний градус по лікарнях, то в читацькій він вищий. У нечитацькій зазвичай знання рівня вікіпедії та ютупа.

>>322

Звісно ігри розривають, аж піздєц. 10+ років граю в ігри і всього шо добився то сиджу на сраці рівно і в дупі був гімно видів.

Відповіді: >>349

>>349

Блядь!

Звісно value розривають, аж піздєц. 10+ років value і всього шо добився то сиджу на сраці рівно і в дупі був гімно видів.

Відповіді: >>351

>>351

>добився успіху

Ясно все з тобою. Начитався якихось хуєсосів про успіх і тепер ходиш та проповідуєш, як якийсь сектант.

Чтайте по 100500 книг на рік і будете успішні, ага, блядь.

Кожна адекватна людина розуміє, що книга – це лише папірці з надрукованими словами і слова ці ніяк не відрізняються від тих, що можна прочитати десь окрім друкованих книг чи почути від людей. Способів передати знання є безліч і книги – це один з найбільш застарілих і малоефективних методів.

Відповіді: >>353

>>352

Хех, ясно все з тобою, людино з бордостереотипами в голові. При вас не можна навіть вимовляти слова "успіх", бо ви все перекрутите під свій стандартний шаблон про читунів маркетингової хуйні.

>Кожна адекватна людина розуміє, що книга – це лише папірці з надрукованими словами

Ага, а музика – це лише набір звуків. Букет квітів – лише трупи рослин. Ну, і так далі.

В принципі, слово "адекватний" від лайначера це вже як образа. Звісно, що я не адекватний – адже я не такий даун як ви.

Відповіді: >>354

>>353

>При вас не можна навіть вимовляти слова "успіх"

Можна, коли це доречно, але ж ти не казав, що успішно завершив проект і не бажав комусь успіхів, ти вжив це слово у контексті "я досяг успіху в житті". Це може роздратувати будь-яку здоровомислячу людину і не тільки на бірдах.

Нально засунуті людям в голову товкмачення про "досягнення успіху" – це ніщо інше, як маніпуляція свідомістю людей. А що є "досягти успіху" для більшості сучасних людей – окрема і не менш мерзенна тема.

На решту не відповідатиму, бо ти вирвав слова з контексту та з'їхав з теми .

Бажаю успіхів.

Відповіді: >>355 >>356

Ото ви срач розвели. В питанні що краще – художні книжки, художні фільми чи комп'ютерні ігри з сюжетом я застосовую теорему Ескобара.

Відповіді: >>358

Вирішив таки поправити старий >>322 пост, бо дуже кривий.

Там було недописане порівняння читання та іншої діяльності, яке можете просто ігнорувати, бо мені лінь його дописувати. А ще я таки був неправий у дечому.

Я спробував з'ясувати як працює мозок, коли ми читаємо. Все дуже спрощено, але суть має бути зрозуміла.

Отож, книгоблядок читає якесь претензійне лайно для нетакихяквсі та просто "інтелігентів". Візуальна інформація із органів зору потрапляє в потиличну область кори головного мозку. Після того, як ця частина кори визначає, що це текст, інформація (все ще візуальна) потрапляє до спеціальної області кори головного мозку (на межі скроняної, тім'яної та потиличної області), що задіюється саме при читанні та писанні. Звідти вже цілі слова і групи слів відправляються до зони Верніке (мовний та слуховий центр, розташований десь у вісковій (слуховій) зоні, де з цих слів формують фрази) і тоді результати відправляють до асоціативного центру, який витворяє чудеса (дуже складні процеси, які задіюють різні відділи мозку, серед яких є і ті, що відповідають за логічне милслення, і ті, що за творче), а чудеса ці надають сенсу цілим фразам та реченням.

Сприйняття мовлення відрізняється від читання тільки тим, що спеціальна область кори (та, що суто для читання/письма) обминається.

Таким чином не можна стверджувати, що читання розвиває логіку/творче мислення краще, ніж слухання тих самих текстів. inb4: можливість перечитати частину речення для кращого сприйняття. Можна і перепитати людину про складний момент/промотати запис у програмі.

>читання розвиває мозок

Ідіть нахуй. Не на багато більше, ніж слухання аудіозаписів тих самих текстів. Єдина перевага – "механічний" скіл писання/читання.

>читання розвиває інтелект

Теж ідіть нахуй. Не більше, ніж будь-яка інша розумова діяльність. А якщо текст – лайно, то віддача буде майже ніяка.

>читання розвиває мовлення

Навіть звичайне спілкування може розвивати мовлення краще, бо доводиться ще й формувати свою думку, щоб відповісти. Тому можете піти нахуй.

При мовленні задіюється зона Верніке та Брока. Якщо зону Верніке можна прокачати читанням та слуханням мови, то зону Брока (вона знаходиться у лобній частині кори і "генерує" потрібні нам слова, які зона Верніке буде упорядковувати у фрази та речення) можна ефективно розвивати саме власним мовленням.

Я міг і хуйню понаписати, тому поправте мене, якщо щось таке помітите.

Хотів ще розібрати процеси у корі головного мозку, що проходять під час перегляду зображень і порівняти їх з тими, що проходитимуть при читанні опису тих зображень.

Але то вже якось іншим разом. А ще пізніше вже з анімацією та музикою.

Відповіді: >>367

>>359

>слухання аудіозаписів тих самих текстів

впливає на зовсім інші частини мозку, ніж коли ти їх читаєш. Це зовсім не те. Проглянув твій пост, ти сам щось подібне написав. Інфа краще засвоюється, коли саме читаєш. Ну, і це зручніше.

>А якщо текст – лайно, то віддача буде майже ніяка.

То не читай лайно.

повз

Відповіді: >>369

>>367

>впливає на зовсім інші частини мозку, ніж коли ти їх читаєш. Це зовсім не те.

Я доволі таки детально розписав про ці частини мозку, які активно використовуються. Різниця тільки в тому, що при читанні/письмі прокачуються навички читання/писання.

Навички ці з часом стають автоматичними і не розвиваються, якщо немає для того особливих умов (а для цього можна спробувати вивчати нові мови, де використовуються ієрогліфи, читати догори дриґом etc).

Тим не менше, навички ці не пов'язані з інтелектом напряму.

>ти сам щось подібне написав

Тому я і написав, що помилявся, коли казав, що різниці немає зовсім.

Відповіді: >>370 >>371

>>369

>частини мозку, які активно використовуються

Зона Верніке та асоціативний центр. І для читання тексту, і для слухання мови.

>>371

Тепер на секунду задумайся: хто з нас стереотипний даун?

Я намагаюсь довести, що якась там магічна користь від читання та його безумовна перевага над іншими засобами подання інформації – вигадка. Ну і те, що значно важливішою є якість матеріалу та зосередженість на ньому людини.

Де тут стереотипи?

Відповіді: >>373

>>372

>Де тут стереотипи?

Ти думаєш, що магії не існує.

Досить терти вже про якість чтива – переставай читати лайно, тобі ж сказали.

БАБА ЧИТАЕТ УМНЫЕ КНИШКИ И ВЫКЛАДЫВАЕТ ИНФОРМАЦИЮ ОБ СВОЕМ ЗАНЯТИИ В СОЦИАЛЬНЫЕ СЕТИ.

ЧТО ДУМАЕТ ПАРЕНЬ:

  • ОГО! БАБА УМНАЯ, КНИШКИ ЧИТАЕТ. С НЕЙ ЛЕГЧЕ СОЙТИСЬ, ВЕДЬ ОНА НЕ ТАКАЯ КАК ВСЕ, ОБЛАДАЕТ РЕАЛЬНЫМИ ИНТЕРЕСАМИ И ПОЗНАНИЯМИ, ВРЕМЯ ПРОВОДИТЬ ПРИЯТНО БУДЕТ!

ЧТО ДУМАЕТ БАБА:

  • ПИЗДА ПОДОРОЖАЛА. ИБО ЕЕ ВЛАДЕЛИЦА ВДОБАВОК ЕЩЕ И УМНЫЕ КНИШКИ ЧИТАЕТ. СТОИМОСТЬ ПИЗДЫ НА ОТКРЫТОМ РЫНКЕ ВЫРОСЛА НА 26,7%. ВОТ ДОЧИТАЮ УМНУЮ КНИШКУ ХАКСЛИ – ПОДРАСТЕТ ДО 30%.

>>456

Окрім жартів, дуже здорово в цьому допомагає якшо читати якихось класиків аналітичної філософії – того ж Фройге чи Вайтхеда.

Бажано в оригіналі чи мовою білих людей англійською.

Відповіді: >>459

>>456

>Єдиний спосіб навчитися чітко формулювати думки та взагалі думати

Знаю поца, який не прочитав за все життя мабуть ні одної книжки оркім букваря. Головастий і соціало-скіловий, що чорт. Та й заробляє дохуя і трохи. Піду скажу йому, що незайманий невдаха на АІБ авторитетно за'являє, що читання книжок – єдиний спосіб навчитися думати.

Відповіді: >>460 >>463

>>457

>Бажано в оригіналі чи мовою білих людей

Книгоблядщиною понесло.

>>456

>Але сильно залежить від яких саме книг.

Подаєш надії, книгоблядок. Можливо, ще трохи і зрозумієш, який метод насправді дозволяє це робити, а який є всього лиш другосортним костилем.

Відповіді: >>462

>>459

>Книгоблядщиною понесло

Якщо вмієш в англійську, то спробуй прочитати щось складніше букварика в оргіналі та перекладі й порівняй різницю.

Якщо не вмієш – то раджу вивчити звісно, якщо ти не Ігор Вінський і не збираєшся до кінця життя мести підлогу

Відповіді: >>464

>>462

Вмію. Часом забуваю якою мовою читав книгу/статтю/etc. Тим не менше, не розумію дрочева на оригінали. Якість перекладу має бути такою, щоб можна було зрозуміти все, що хотів передати автор і щоб не дуже гидко було читати. Цього достатньо. Чогось більшого можна хотіти хіба у тих випадках, коли мова йде про старанно вилизане суто художнє чтиво.

>спойлер

Насправді дуже багато анонімусів отримують подібну роботу. Згадалась одна крилата фраза "Няша-скромняша-дівчина – в перспективі блядь, Няша-скромняша-хлопець – в перспективі пасивний гомосексуаліст і прибиральник туалетів." (Uchan anonymous).

Відповіді: >>465 >>466

>>464

Буває овер дохуя виразів що в різних мовах можуть бути відсутні.

То ж або буває або "1 в 1" по смислу і суто естетично хуйово, або читабельно в тім не те саме по смислу.

Відповіді: >>467

>>464

Це доля.

Я оце не працював двірником, але нещодавно працював на роботі за таку мізерну з.п., що доводилося жити в офісі.

Зараз хоч маю гроші зняти койку в бомжарні з клопами.

Відповіді: >>468

>>465

Смішно, що я сам писав про це спочатку, а потім переписав пост. Ну, це ж перекладопроблеми і вони завжди є, якщо мови сильно відрізняються між собою. Щось середнє між цими двома випадками – це і є достатньо якісний переклад, по-моєму.

Читання художньої літератури не розвиває нічого окрім короткозорості. Ігри в містобудівельні симулятори не зроблять вас логістом, інженером чи мером, як і ігри в ВОТ-танкістом(хоча контуженим можуть), в серію Парадоксів-президентом чи бодай вчителем історії і т.п. Перегляд кінострічок зі Шварцом не зроблять із вас качка, як не зробить інтеллектуалом і перегляд артхаусу. Запхайте свій дитячий елітизм в сраку і сідайте за підручники, якщо бажаєте розуму здобути.