Дохуя кофеїну, можна кайфанути трохи. Сенс чифіра в тому, що там дуже дохуя заварки на малу кількість кипятка.
Бесіда – норм.
Але я більше по Ахмаду прусь.
Іще індійські гівно-чаї типу принцеси нурі норм.
Я з мужиками пив чіфір, ми передавали кружку по колу, і пили двома глотками – за ход людской і воровской.
Ворам почёт и уважение
Мой им низкий поклон
А мусорам просто и ясно СЛОН!
Кілька місяців назад відкрив для себе чай для ніггерів, зробленний із південноафриканського чебрицю та звіробою, називають усілякі хіпстери його, закордонним словом ройбуш. Приємний колір і смак. П'єш і згадуєш веселі дні апартеїду.
>чебрицю та звіробою
Ох, від спогадів аж якось тепліше стало, але й захотілось додому. І щоб 2004 мені повернули…
А що сталось, на чужині чебрицю немає?
Та у нас тут гурмани.
Купив у магазині чаю, бачив і у інтернетах. Просто запитай в спецвалізованому магазині. Купиш кілька грам, спробуєш.
Тому, що ти кинув мало заварки. В нас мужик, який всю жизнь по лагерях відсидів, робив так – робив кипяток, потім насипав у нього всю пачку 200 г. Бесіди чи Три слона, накривав кришечкою і чекав поки настоїться. При цьому ні в якому разі не можна помішувати чіфір. Настоюється 5 хвилин десь. Потім зливаєм чіфір в іншу кружку, вторяки заварку залишаєм для конів – всяких доходяг, які гамно на параші їдять. Вони потім з'їдять ту заварку.
А чому так багато людей п'ють чай з індійських смердючих чагарників? Значно дешевше, корисніше та смачніше вживати напої, зварені з якихось місцевих трав. Хіба ні?