Як стати впевненим у собі або як не боятися людей? Якщо ти розумієш, що то все фігня але фізіологічно страх тебе їсть потка як
Зловив себе на думці, що мені лячно тобі відповідати. Тай і як знати, що говорити.
Частіше виходити на вулицю це раз в день?
У мене сьоня була усна доповідь і вчителька образно сказала, щоб я пісюна в роті не тримав, говорив чітко і повільно. Крім того у мене вічно якісь переживання, навіть якщо і готовий.
Ця ситуація була трігером.. і мені стало дуже бридко від себе, що я такий нямлик. Тому написав сюди, щоб накінець
змінити своє життя.
п.с. доповодіть всеодно провалив
Відповіді: >>16895
>Частіше виходити на вулицю це раз в день?
Це стільки скільки треба. Я собі науявляв, що ти вже закінчив школу чи навіть інститут, і просто відсиджуєшся вдома. Тому хотів порадити виходити на вулицю час від часу. Якщо ти школяр, ти точно виходиш на вулицю, як мінімум для того щоби піти в школу. Це вже щось.
Може, ситуація зміниться з часом і зі зміною обставин. Наприклад, після школи будеш навчатися десь в університеті, й буде легше.
Спробуй подумати, як почалась твоя фобія. Мені в дитинстві постійно розповідали, що на вулицях повно викрадачів дітей, які тільки й роблять, що наглядають за мною, а будь-яка дитина, доросліша за мене, обов'язково дасть мені тягла, тому що всі такі невиховані й агресивні. Спочатку я в це вірив, але потім поступово махнув рукою.
Відповіді: >>16897
У мене була надія, що щось зміниться, коли я переведусь в іншу школу але.. все те саме (навіть гірше). Тепер якось не надіюсь, що просто так щось зміниться десь колись там. Треба щось з собою робити.
Кажеш подумати як почалась фобія хмм.
Відразу на думку спадають дві штуки:
1) Перша фейл любоф, та-та. Не буду розповідати мега довгу і заплутану історію, але мене то тойвокало в дупу років так 3-4. Поки нарешті не попустило.
2) Спадковість. Мої батьки не дуже балакучі, а тато так взагалі певний на 100500%, що він був такий як я зара.
Слід зазначити, що я завжди був сором'язливий але не було соціофобії.
3) Поки писав, на думку виплив ще 3-й пунк. Можеее ще те, що були два чувака в різний період мого життя, які трішки знущались над мною. Може тут породився страх..
Але знаєш от коли точно все пішло по сраці, так це після першого мого коханячка. Я довго тим заганявся.
Не знаю, навіть якщо якийсь пунктик з цього всього є причиною моїх сьогоднішніх страхів, то як це мені допоможе не боятися.
Здається, кажу собі, що гей хлопаче то все дурня, не заганяйся іди вперед але всеодно з часом зазнаю невдач.
Ну спробую:
-
Більше виходити.
- Спілкуватись на Файначі.
Відповіді: >>16899
Хожу зранку в підвал, качаю ікри)
Зранечку нікого немає, тому кайф.
А щодо хобі, по-моєму маленькому досвіді, воно справді відволікає від поганих думок. Але впевненості воно чомусь не прибавляє. Як був сциклом, так і лишився.
Хіба може треба стати профі у тому чи інакшому хобі, може тоді щось поміняється..
Відповіді: >>16900
>У мене була надія, що щось зміниться, коли я переведусь в іншу школу але.. все те саме (навіть гірше). Тепер якось не надіюсь, що просто так щось зміниться десь колись там. Треба щось з собою робити.
Тим не менш, в інституті будуть трохи більш дорослі йолопи, тож може бути легше.
>але мене то тойвокало в дупу років так 3-4. Поки нарешті не попустило.
Як це пов'язано зі страхом перед людьми? Якщо не хочеш, не розказуй, звісно.
Але якщо ти так довго переймався, то тут або особливості характеру або дійсно сильне кохання. Якщо це особливості характеру, то будь-які події ти будеш переживати подовгу. Але з іншого боку якби ти був флегматичним, могло б бути не набагато краще. Зараз би питався як припинити бути біороботом і почати жити.
>Спадковість. Мої батьки не дуже балакучі, а тато так взагалі певний на 100500%, що він був такий як я зара.
Ну, тоді знайди оптимізм у тому, що твій батько зміг вийти з твоєї ситуації, то й ти вийдеш.
>навіть якщо якийсь пунктик з цього всього є причиною моїх сьогоднішніх страхів, то як це мені допоможе не боятися.
Час лікує.
>були два чувака в різний період мого життя, які трішки знущались над мною. Може тут породився страх..
Якщо до тебе припинять чіплятися, почнеш відходити.
Відповіді: >>16901
>ле впевненості воно чомусь не прибавляє. Як був сциклом, так і лишився.
Головне, щоб воно забрало фобію. Як мінімум, менше будеш себе накручувати, бо так і звикнути можна до негативу. А далі він почне сам себе підтримувати.
>Як це пов'язано зі страхом перед людьми?
Після того я якось закрився.
>Ну, тоді знайди оптимізм у тому, що твій батько зміг вийти з твоєї ситуації, то й ти вийдеш.
Та він до сих пір боїться людей, просто сам собі внушив шо це не так. Крім того, на мені відігрується. Постійно нагадує, що в мене немає друзів і шо я асоціальний. А ну і каже, щоб я не боявся людей, "вони ж мене не з'їдать"
Відповіді: >>16902
>Після того я якось закрився.
Тоді може допомогти аналіз твоїх відносин з іншими людьми. Якщо звертати більше уваги на людей, які нічого поганого тобі не зробили, легше буде зрозуміти, що не всі навколо хочуть або можуть тебе скривдити.
>Крім того, на мені відігрується. Постійно нагадує, що в мене немає друзів і шо я асоціальний.
Це велика проблема. На жаль, у випадках з батьками, якщо ти від них фінансово залежиш і не готовий до суперечок або самостійного життя, можна лише спробувати приділяти менше уваги словам, які неприємно чути. Ігнорувати їх або хоча б не згадувати зайвий раз.
Відповіді: >>16903
Менше зациклюватися на собі. Коли ти думаєш що про тебе хтось подумає, насправді ти думаєш про себе, а не про цих інших людей. Тобі невистачає емпатії. Якби вистачало, то ти би помітив, що абсолютно у всіх є така проблема. Різниця тільки у тому, що хтось завчив купу шаблонів собі у голову і використовує їх під час спілкування, комусь просто похуй, а хтось весь час думає про це, але нічого насправді не робить щоб покращити своє становище.
Ті, що користуються шаблонами зазвичай виглядають дуже відкритими і дружніми, але зазвичай у них немає справжніх друзів.
Ті, кому похуй, вони зазвичай зайняті чимось таким, що ці соціальні ігри на для них лише надокучливий фоновий шум.
Остання категорія ниє, але нічого не робить. Не хоче завчити якісь формальні писані чи неписані правила поведінки і тим більше не хоче підкріпити їх на практиці.
Як їм допомогти я не знаю, мені це не цікаво, я зайнятий зовсім іншим (якщо ти розумієш про що я), але часто помічав як люди, які планують заробляти на життя роботою з людьми, бігають по вулиці і заводять розмови з рандомами. Тобто питають годину, або локацію у випадкових людей, хоча вона їм не потрібна. Підробляють консультантами в маркетах, ходять на різні курси, типу ораторського мистецтва, або акторські, або щось більш серйозне, пов'язане з бізнесом, продажами і бла-бла-бла. Також угорають по психології і соціології.
Залежно від того, що тобі потрібно, вибери собі щось і не ний.