Які очікування Тарасів від власної смерті? У що вірите? Які сподівання на потойбічне життя?
Хочу стати в наступному житті тхором
>>14441 Очікування справедливості у вигляді підсвідомого толерування та заохочення схожих на мої за характером проявів поведінки та відповідну підтримки певних ідей, а також збалансованому порядку у результаті соціального перерозподілу ролей, оскільки більшість весь час купчиться навколо успішних та сильних, і постійно перекладає відповідальність на незручних та слабких, заганяючи їх у рамки своїх стереотипових очікувань, часто не зважаючи на сукупність причин, які обумовлюють реальний стан речей.
Вірити мало. Варто сприяти здійсненню перспективних задумів, випробовуючи на практиці різні теорії, перевіряючи інформацію з різних джерел.
Сподівання зайві, як виправдання перед тираном, та марні, як жалкування про невірний вибір у минулому. Є практичні знання реального і принципові уявлення можливого.
Сашко живе у іншому часово-просторовому континіумі, і просто час від часу зазирає у наш Всесвіт перівірити чи все добре з його любим Файначем.
До чого тут національність?
У кожному суспільстві існує більшість, існують стереотипи.
Менше з тим, питання справедливості полягає у тому, щоб зробити життя якумога більшої кількості людей краще. Думаю, це можна вирішити у традіціоналістський спосіб, тобто у процесі синтезу різних традицй та відображення усіх потреб суспільства за допомогою практики взяття особистої відповідальності.
Традиції у значенні корисних звичок.
Слід розрізняти художню цінність та наукову правду.
Освіта може враховувати систему традиційних цінностей з прив'язцкою до історично-еволюціонних процесів та морально-етичних ориєнтирів, як це робить Джордан Пітерсон, коли розглядає змісти різноманітних культрурних надбань та догматичних парадигм з позиції психологічного аналізу.
Будь-яка релігія це застаріла ідеологія, яку слід переосмислити у контексті сучасного життя.
Шо там, Пітерсона виписали вже із наркодиспансеру?
>Будь-яка релігія
Ні, ти не шариш трошки. Не існує якогось універсального визначення "релігії", в європейському контексті у 99.99% випадках мається на увазі християнтво (яке саме цей термін і вигадало) і все що хоч якось на нього схоже. Якшо ж мислити ширше то релігією можна назвати (і шо характерно різні автори так і роблять) будь що: комунізм, рекламу по ТВ чи пікнік із шашликами.
Тож фраза: "будь-яка релігія є застарілою" це те саме що "будь-що є застарілим". А це вже абсурд.
Правильно проставити ще раз акценти має сенс. Переосмислення і перевірка будь-яких світооглядних систем цінностей на основі віри, а не знань за допомогою більш наукових методів і прагматичного мислення. Від абстрактного та догматичного вірування до обгрунтованого і практичного знання. Можна з легкістю вважати застарілим все те, що має більш якісну, більш корисну альтернативу. Це можна визначити за допомогою порівняння і цільового використання, як вже було зазначено.
Адже перевірені знання того, як влаштован світ навколо ні в якій мірі не применшують того дивовижного захоплення, того наївного ентузіазму і естетичної насолоди від досвіду. Тільки варто відрізняти реальність і вигадку. Наскільки божевільно вважати, що художнє зобреження об'єкту краще за реальний референт? І варто цінувати ті ідеї і тенденції (а не персоналії), які сприяють розвитку суспільства вцілому та кожної людини окремо. Для цього не потрібно змушувати або намагатись переконати, ні. Замість цього варто надати інструмент, за допомогою якого люди почнуть мислити по-новому.
>Наскільки божевільно вважати, що художнє зобреження об'єкту краще за реальний референт?
Нінаскільки.
Слід бути обережнішим з нафантазованими зображеннями, які наповнені ілюзіями можливості, тому що ці уявні речі не завжди можуть бути реалізованими. Разом з цим, існує достатня кількість реальних речей, які можуть стати ефективними інструментами нового мислення.
Про це писав відомий американський архитектор та інженер Річард Бакмінстер Фуллер. Він стверджував: "Не можна змінити речі, якщо боротись з існуючею реальністю. Можна створити нову модель, яка зробить вже існуючу модель застарілою."
Цікаво, що та ж сама думка просліджується і у французського психолога та філософа Жана Піаже, у його теорії когнітивного розвитку, яка будується на перебудові психічних процесів, або заміні старої та примітивної системи понять більш новою та охоплюючею, як результат біологічного дозрівання у процесі адаптації в умовах навколишнього середовища.
>Не можна змінити речі, якщо боротись з існуючею реальністю. Можна створити нову модель, яка зробить вже існуючу модель застарілою.
Я й не сперечаюся з цим. Лише з тим, що художнє зобреження об'єкту не може бути краще за реальний референт.
Можна, звісно спитати: "А що тоді є дійсно актуальним у наші дні?".
Так от актуально якраз знаходитися в еклектиці чи синкретиці (кому що ближче). Поєднувати непожднуване. Раціоналізувати ірраціональне (скажімо, намагатися знайти раціональні основи якої астрології чи щось таке) та шукати ірраціональне в раціональному (модні наразі спекреалізм та ООО). Принаймні щось у ту сторону
>скажімо, намагатися знайти раціональні основи якої астрології чи щось таке
Так. Або ще можна стіни їбати.
> А що тоді є дійсно актуальним у наші дні?
І навряд чи це колись зміниться. Чудес не буває.
-
Для цього нема підстав.
-
Уснує бігіто інших способів задовільнити свої потреби.
- Це була метафора впертої, нудної праці, схожої на обробку каменю для створення скульптури, результати якої залишаться надовго.
> Для цього нема підстав.
Більше підстав, ніж для виявлення раціональних основ астрології.
> Уснує бігіто інших способів задовільнити свої потреби.
А астрологія якісь потреби задовільняє?
> Це була метафора впертої, нудної праці, схожої на обробку каменю для створення скульптури, результати якої залишаться надовго.
Ти про злягання зі стінами? Ні, це про їблю стін. Не більше, не менше.
>А астрологія якісь потреби задовільняє?
Є забавна ідея в есе Ланда про Хайдегерівське есе про Тракля. Він каже, що на самому початку, небо і наші душі виглядали однаково хаотично. Наша сміливість у тому, щоб нав'язати суб'єктивний, довільний, візуальний порядок хаосу неба. І це перший крок до сміливості у тому, щоб розібратися в наших душах
Ага. Тільки не забувай про запитання, яке було з самого початку.
>А що тоді є дійсно актуальним у наші дні?
У наші дні вигадувати сторі про зірочки на небесній твердині вже не актуально.
>У наші дні вигадувати сторі про зірочки на небесній твердині вже не актуально.
А шо актуально? Казочки научпоперів із 19ст? Ну такоє
>Ага. Тільки не забувай про запитання, яке було з самого початку.
До чого тут це? Ти хочеш раціоналізації загробного життя? Ізі, Тарасе.
Дивися, є наукова теорія що інформація про будь що не зникає без слідно, тобто потенційно ми можемо реконструювати свідомості та пам'ять будь кого хто жив до цього. Звісно що практично це близько до того щоб бути неможливим.
Корочє, коли наступить сингулярність ти просто підключаєшся до Ноосфери і роздруковуєш свого діда на біопринтері, таке от загробне життя, ліл. Все по заповітам Миколи Миколайовича.
> Корочє, коли наступить сингулярність ти просто підключаєшся до Ноосфери і роздруковуєш свого діда на біопринтері, таке от загробне життя, ліл. Все по заповітам Миколи Миколайовича.
А оце вже звучить прикольно. Тільки боюсь, що у світі таким чином понастворюють забагато старих пердунів, які своїм кряхтінням нароблять землетрусів. Тому це слід робити тільки у віртуальній реальності.
Теж варіант: завантажити свого діда на флешку і запускати його, коли тобі треба якась мудра життєва порада